Олена Черниш***Леонардо Нехада
не підвищує голос,
не пришвидшує крок,
не говорить з жінками про справи.
Йому довго здавалось,
що він усе в світі знає,
аж допоки не виявилось,
що так воно й є насправді.
Чотири зорі впали йому за комір,
коли він ішов з полювання.
У юнацькі роки працював вантажником на будівництві
ковчега,
вавілонської вежі
й піраміди Кецалькоатля.
Леонардо Нехада має засмагле обличчя й довгі руді вуса.
Найчастіше він йде на південь,
іде і поволі молодшає,
молодшає і мовчить.
Йому часом сниться дещо в революційному дусі.
Він часто губить підроблені документи
і знаходить чужі обручки і довгі срібні ключі.
Його раптові прозріння –
немов золотаві блискітки,
немов крововиливи в мозок.
Одного разу Леонардо Нехада
зустрівся поглядом з блискавкою.
І десь в передмісті Мехіко
вони дивляться одне одному в вічі.
І досі...
|
2007 © Олена Черниш |
