Опубліковано: 2007.12.14
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Семен Сполохов

Фонарь

Я никого не жду –
Просто уснул в подъезде.
Я чувствую, как ко дну
Падают ноги лестниц,

Как тянется скрип дверей
И стынут на ручках пальцы,
Не ждут ни своих детей,
Ни шумных ночных пьяниц,

Как в окна скребется осень,
Царапает стекла ветром,
И как появилась проседь
У тех, кто не ждет лета.

Я слышу: фонарь гнется,
Крутит, зараза, дулю.
Ладно, свети, Солнце!
Я тебя разобью в июле…


2007
Севастополь
© Семен Сполохов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9379/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives