Опубліковано: 2007.12.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Ігор Янович

СОНЕТ СМЕРТИ СОЛОМЕИ ПАВЛЫЧКО  4103

Бог забирает в небеса "превосходящих",
которым рамки человека -- не закон.
У Соломеи время вырвало не стон,
а удовольствие -- остаться в ванной... спящей.

Ты умерла, страну оставив нам -- скорбящей.
Там -- в райских кущах -- жизнью здешней -- правит сон.
Пусть нарастает православно-вечный звон.
Твоя свобода здесь казалась настоящей.

Не верю в ревность тут и в силу внешних цифр.
Пифагорийцу интересен общий шифр.
Пусть доминируют нули и единицы.

В твоей двоичности -- числителем был шрифт.
А в знаменателе -- космические спицы.
Эмансипация природна для столицы.

2000
Киев, 08 января
© Ігор Янович
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9485/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives