Опубліковано: 2006.10.26
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Василь Дробот

У самой ночи на пороге...

* * *

У самой ночи на пороге,
Уже от берега в отрыв
Сидит гора, босые ноги
В живую воду опустив.

Сидит, как жизнь, неизгладима,
На берегу реки родной
И – проплывающие мимо –
Считает тучки по одной.

А на плечах – огромный город,
А возле ног из года в год –
Течет река, минуя гору,
И в даль уносит небосвод.

Бежит, то шире, то теснее,
Живая, вечная вода,
Сбегает время вместе с нею
Из ниоткуда в никуда…
2006
© Василь Дробот
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/952/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives