Ірина ГончароваМоя голова, моя головаЗ Йегуди Амихая
Коли я вдарився головою об одвірок, то зойкнув:
„Голова, голова”, а потім: „Двері, двері”.
І я не закричав: „Мамо”, або ж „Господе”.
Я також не розповів про видіння Кінця Днів
світу, де вже більше не буде ані голів, ані дверей.
Коли ти погладила мене по голові, я прошепотів:
„Моя голова, моя голова”, а потім: „Твоя рука, твоя рука”.
І я не закричав: „Мамо”, або ж „Господе”.
І я не побачив чудові видіння
рук, що гладять по головах на небесах, що розтинаються.
Що би я не кричав чи говорив, або ж шепотів, все це для заспокоєння мене самого:
„Моя голова, моя голова”. „Двері, двері”. „Твоя рука, твоя рука”.
My Head, My Head
When my head got banged on the door, I screamed,
"My head, my head." And I screamed, "Door, door."
And I did not scream, "Mother," and not, "God."
Nor did I speak of the vision of the End of Days
of a world where there will be no heads and doors anymore.
When you stroked my head I whispered,
"My head, my head," and I whispered, "Your hand, your hand."
And I did not whisper, "Mother," and not, "God."
And I did not see wonderful visions
of hands stroking heads in the opening heavens.
Whatever I scream and speak and whisper is to comfort myself: My head, my head. Door, door. Your hand, your hand.
Translated by Assia Gutman |
2007 © Ірина Гончарова |
