Опубліковано: 2007.12.28
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Марина Ковальчук

ГРАФОМАНКА

досить, прошу тебе, досить.
жилетка вже й так
зридалася від чужих,
а тут ще ти зі своїми.
помірно дозований біль
однаково пече.

і справа не в розташуванні зірок,
і не в комбінації життів
на циферблаті божевілля.

усі літописці – трішки фантасти,
усі археологи – мрійники.
чого ж хотіти від графоманки
із гострим віршовим отруєнням
і серцем навиліт?
2007
© Марина Ковальчук
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9750/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives