Опубліковано: 2007.12.30
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Марина Генчикмахер

***

Велиамиру Хлебникову
............................................Скончался от гангрены, развившейся на фоне
............................................политифозного паралича, 28 июня 1922 ( Википедия)
........................................... Когда умирают люди — поют песни.
......................................................................     Велиамир Хлебников

Усадьба ночью, чингисхань!
Тифозный кипяток все круче...
На все про все-одна тарань
И беспокойный гром созвучий.
Слова кипят. И так некстати
И холод, и внезапный жар.
Земного Шара Председатель
Вот – вот покинет этот шар.
И пусть смеются «смехачи» -
Поэт их смеху неподсуден.
Греми жестокий бубен буден,
Поэта музыки учи.
«Вовеки присно» - слишком пресно...
Опять ломается строка.
Когда поэт уходит – песни
Поют угрюмые века.

2007
© Марина Генчикмахер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9815/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives