Опубліковано: 2007.12.30
Поетичний розділ: Філософська лірика

Анатолій Мельник

ДАЛЕЧІНЬ

Насправді ж далечінь-- це тільки-но межа
Між тим, що бачу я, і що я уявляю.
Це ока надбання, країна це вірша,
Там рими колосяться до врожаю.

Там рими зріють в снах, там синь густа, як тьма,
Уяви там моеї долина надзвичайна.
Чогось якщо і там усе ж таки нема,
То лише метушні й дрібного сподівання.

Насправді ж далечінь-- це все моє життя,
Минулого й майбутнього злиття!
2002
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: http://poezia.org/ua/id/9820/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2008 © Poezia.ORG, archives