Христина ЛисюкЦіль, мета, мрія, бажання, задачаІду...рудію, прослизую в ринву буття, провулок лиш тихо ворушиться. І зовсім не грізно. Хоч пізно. А я ще дитя. Він теж собі дума: а раптом сьогодні все зміниться. Я виросту...зіпнуся, нестямлюся в пристрасті, позбудуся впертості, згрішу й осміхнуся цікаво, уперше нап'юся, здивуюся власній відвертості. Та каву гірку полюблю, знахабнілих людей і волання гітар. Всім гірким насолю, у безмежжі ідей попливу... серед мрій, поміж хмар. Згодом звичайно отямлюсь, познімаю весь пірсинг, зроблю капремонт і не вийду гуляти у дощ. І життя як годиться на плечі взвалю і щовечір удома дивитимусь вісті. А провулок тоді зарегоче, заплаче, я прокинусь вночі і тривожно здригнусь. Ціль, мета, мрія, бажання, задача. Все пішло, хоча я, здавалось, біжу.
|
2008 Київ © Христина Лисюк |