Олег КочевихБіла нічМости, розтулені, як губи, Співають острівним перонам, Сурмлять натхненним унісоном, В фортеці золотисті труби. Крадькують на усі керунки Провулків чемні маринарки; А десь від арки і до арки Дзвенять в Галерній поцілунки; Тулубом пружним і похилим Припавши сяєву комет, Кінь з Вершником збирають мед Під Ісаакіївським брилем; Серед коханців і лакуз Забронзовіла Катерина Поблажливі зроняє кпини, Вслухаючись в ритм-н-блюз; Як в лютеранській кірхі — станси, А в Обводному — крек ропухи, Чи як в Конюшенній — брейк-дансу Мелькочуть кінські ритморухи; Як з Анічкового моста Йдуть голозаді конеборці; І стелять Сфінкси шлях моторці, Б’ючи окраєчком хвоста… То Ліверпуль, а то Париж ти, Ба раптом — достеменний Львів! Кохати б вісім днів на тиждень Тебе під "Yesterday" Бітлів!
|
2001 © Олег Кочевих |