| Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами | 
| абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя | 
Книга гостей автора
Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей
![]()  | 2009.02.23/ проверка./ Савелий | 
| ПЕРЕДВЕСНЯНЕ  цэ дужэ патриотычнэ виршэ! приемно, что у мене такий сосед! )  | |
![]()  | 2009.02.23/ Жені. Слів нема. Спілкуюся символами/ Ігор Павлюк | 
| ?.. :) :( !.. ?.. :) :) :)  Будьмо і тримаймося!  | |
![]()  | 2009.02.22/ Геній/ Більченко | 
| Ми виходимо з тіл, наче з древнього моря на сушу.   Все одно батьківщинно. І тут батьківщинно. І Там… Див. тему :)  | |
![]()  | 2009.02.22/ діти просяться у школу... / Женя Більченко | 
| Та треба :) Я вже краватки приготувала - блакитні у золотаву цяточку, як наше небо. Давай, лінійка почалася!!! Обіймаю.   Класний твій вірш про зиму. Мені теж зараз середньовічно - не те слово. Мені - грішно і свято. Як помру, дізнаєшся першим. У мене зараз польт-перепльот. Ж.  | |
![]()  | 2009.02.21/ Відповідь Анатолію Криловцю/ Ігор Павлюк | 
| Дякую за розуміння професіонала: хто-хто, а Ти в цьому всьому знаєш толк!..  Будьмо і тримаймося!  | |
![]()  | 2009.02.15/ Ця осіння любов – як під листям захована міна./ Ан. Крил. | 
| Ігорю, класний вірш! А особливо ці рядки (тішуся, цитую):  Та ніяка душа мені тіло твоє не замінить. Твоє тіло, що світиться тінню вогню і меча. Ти прийшла мені так – наче пісня лягає на пісню. Від вогню золотого ростуть груденята свічі. Хай золотий вогонь осяває твоє життя! Геть песимізм!  | |
![]()  | 2009.02.15/ Відповідь Афродіті/ Ігор Павлюк | 
| Ну якщо Богині сподобалися!.. То хотів би я Вас, Афродіту, хоч поцілувати як Жінку на знак вдячності! Людського Вам щастя!.. | |
![]()  | 2009.02.14/ Браво!/ Афродіта | 
| Ігорю! Вірші в тебе суперові! Так тримати! | |
![]()  | 2009.02.05/ Рада, что ты рад / БІЛЬченко | 
| Зайди на моих БЕЛОК (на букву "сЫ": "Светлость (с веткой – по ветру)… Шалость"). Вот-с. :) | |
![]()  | 2009.01.17/ Я.../ Євгенія | 
| те-бе-люб-лю-і-по-ва-жа-ю. Думала: більше не можна, ан можна. Ти таки Мамай. От. Чесно. Я. | |
« ... 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27

