Євгенія Більченко

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2008.12.05/ Опровергая ложные истины/ Андрей Соболев (Севастополь)
	Женщина с поэзией в дружбе редко. Видимо иная ей роль дана. Если же напишет хлёстко и метко, Говорят,она теряет,как женщина. Но если-же женское её начало Со строкой сживается так умело, То выходит женского в ней немало, И хватает на неженское это дело. Евгения,пишите и ещё раз,пишите! Поэтический Вам находок и издательских удач!
	2008.12.05/ у меня нет слов от .../ Евгения Бильченко - Андрею
	Действительно, очень тронута.
	2008.12.05/ Уже не летний – потому болит.. (и многое другое)/ Андрей Соболев (Севастополь)
	Поэтов в жизни не бывает много. И я не всем,кто связан с рифмой,внемлю. Талант,если талант,то он от Бога, А Бог не часто посещает землю. Нам в мире слов держаться правил строгих. Ведь слово лечит,слово и калечит. Е.Бильченко как раз из тех,немногих, Кого поцеловал Господь при встрече.
	2008.11.30/ Щодо "Доби"/ Макс Непорада (м. Кременчук)
	Так, Євгеніє. Я отримав листа. Щиро дякую. І хоч не дуже вірю в кінцевий успіх - обовязково надішлю.
	2008.11.30/ "Нет, я не Байрон, я другой..." :-)/ Євгенія Більченко
	Це правда, я навіть перестала її читати, щоб захиститись від впливу. Були лише два поети, об яких я спотикнулася усією собою - розумом, скронями, душею,  - це Тарас Шевченко та Марина Цвєтаєва. У решті випадків - був присутній критичний аналіз, а тут - усе, з головою.
	2008.11.28/ Метаморфоза/ Макс Непорада (м. Кременчук)
	Не дарма і Цвєтаєву згадали в епіграфі. Дуже великий вплив вона має на нашу творчість, тим паче на жіночу. Оці увірваність, недомовленість рядків і образів лише підтверджують мої здогади. Гарно, дуже гарно. Тільки чому я розтікаюся мислею по дереву стосовно Цвєтаєвої? Сам дивуюся.
	2008.11.18/ о независимости / Я
	да уж.... "Все мне позволительно, но не все полезно; все мне позволительно, но ничто не должно обладать мною" (1Кор.6:12).
	2008.11.17/ о ракурсах/ Николай Ширяев (Симферополь)
	Ах, Женя! Вы не знаете своего счастья! Главное, что Вы благородная, добрая, интеллектуальная Дама! А периоды в жизни - это, в сущности, очень вторичная штука... Вспоминаю Евангельское:" Жизнь человеческая не зависит..." Поверьте - от очень многого она не зависит на самом деле.
	2008.11.13/ Дякую Вам, Максе!/ Евгения Бильченко
	Саме так. Вам дякую. Бо  у мене зараз такий період у житті паршивий, що в особистому, що в патріотично-громадянському ракурсах, що тепле, а головне розумне і не-патетичне Слово, - як бальзам на рану. ...Не тільки Ви: Більченко теж плутається між своєю інтимною та громадянською позицією, точніше кажучи, переживає одне через друге і все крізь усе. І ще в чому хочу Вас підтримати: дістало ототожнення великою частиною нашої, так би мовити, "свідомої еліти" категорій мовного й етнокультурного, етнокультурного і загальносвітового. Чомусь вважається, що, якщо ти - російськомовний і любиш російську духовну культуру Пушкіна і Достоєвського, ти повинен підтримувати шовіністично-імперські політичні настрої з боку тимчасових і аж ніяк не-пушкінських урядовців. Або: якщо ти - щирий українець, то вже поважати іноземне - зась,  бо назвуть "ренегатом", "маргіналом" і т.п. Мені здається, любити Батьківщину - не калину цілувати, а вміти з нею, з калинкою, і від її імені вести діалог зі світом. Всьо, щось я розговорилася... Вам повідомлення продублюю в адресну книгу :)
	2008.11.12/ Щодо Шевченка/ Макс Непорада (м. Кременчук)
	Браво. Плутаюсь тільки між громадянською та інтимною лірикою вірша. Останнє більш виразне у вірші. А ще слово "Родина" і деталізація самого поняття російськомовним поетом до душі. Бо досі читав тутечки тільки хаяння російськомовними моєї Батьківщини. Було враження, наче я на шовіністичному скінхедівському сайті російської "ґлубінкі". Дякую Вам за надію.