| Левіафан, це таке орігамі зів’яле?!  Слова настрьомили либу на блюз! ...
 Фантоме, кирячені крила запали!
 Тачанки-катанки, а щоб ні гу-гу!
 
 Тихо, увесь студіоз в сулеме,
 гуде, наче в шлюзи проходить Пекін.
 Усіх в скафандри, - йокелемене!
 А ти заведи ліричний Ірпінь.
 
 Монблан - в катакомбах, на штурм ідуть діти.
 Царя в голові не забудуть квіти.
 Кум, кендюх Султана, йой, у «Зеніті».
 Шухер! Летять на Соборну боліди.
 
 Кльово стьобає ця в шарапагах!
 Йоханий день калампоцає з дусту.
 Канай у казенку, цілуйся салага.
 Кохай ірокеза з імбецилами глудзу.
 
 Тиран-іхтіандр не урман нічийний.
 Не дав шури-мури!.. Зайцю - з пічними.
 Різдвяні зорі падають в вічі,
 усмішкою ловлять на гак капуцинів.
 
 Зось, орігамі в ілюмі...  шизіють...
 Чпок!  сміється розкішна Масяня.
 Хана усім гаспидам! Егє ж, а діють
 під Лисого, гребінь якого Росяня.
 
 А Зюзік й Зозулька кохають в Зімбабве.
 Здається, їм Замбію милував зек.
 Стьобнули в одній стаканерії бляйбу.
 Халепа в Тунісі, так ще й туди ж грець.
 
 Пласке орігамі Європи на сонці ...
 Як ллє над гробами! І гатять рови.
 Чи стріха поїхала! Чи губи у водці?
 Комусь так хотілося, перелитись з води ...
 
 Дні швидко згоріли. І орлики рвуться…
 І ніжні мазепинки … і сльози урочі…
 І рвуться бендерики на сорочих.
 Трясе усе небо, аж ноги гнуться…
 
 Ігра в марсельєзу в гущу соснову
 передранкову вологість моргани.
 Багатозначним звукам основу!
 Як не шукати Оксани і Ганни?
 
 Іду в партизани. Ці сосни високі,
 щоб знати погоду в сізо, і в усьому.
 Моряк зайшов в пропаганду бездомну.
 Обшарпаний геть, всупереч всьому.
 
 Не кожній куманці - дані вуркаїни.
 Розказують - вірш, якісь "таргани"!
 Не більше "Ого"! Усі урагани
 навали марнот від фанатів зі мли.
 
 Ждіть – свіжини від піхов кургану.
 Пощезли фантоми хмарок у Хоми.
 Фанати виходять під вечір на ганок,
 усе зачищають у місті Мадонни.
 
 Здорово! .. Обняв генерал атамана!
 А ти, все той же - базіка, для інших.
 Стоянка тачанок не для Пхеньяна!
 Ти що? не Ангел? Ти став розумнішим?!
 
 І слово твоє – не те! Ні надпити.
 Огранений час, ти вже непотрібний.
 Звичайно ж, лавіруй, щоб з владою пити!
 Яку благодать наливають здібним!
 
 Ти кличеш? Мене? А я поспішаю
 за мури. Бувай, віддихай собі в кайф.
 Я п’ю за здоров’я!  Чашечку чаю.
 Під світло ялинки, забацаєм сайт...
 |