Бач, дозір, які небеса голубі!  Хрящуваті упини!  Грають сотні зірок! Он, які конфетті. Баяніст!  Не гай часу на депутатів, безвусий! Хху, а ти - п’яний!  Демагог цей  грішить, як московський анти-хроніст.    Гомін волі – мій гімн. Без промаху – доля цигана.  Ай, кидай!  Сюди  камінь! Безпалий дідусь. Йож –  унук!  Гроші треба на дозвіл! А це вам, з жорстви  урагана!  Жовча стягів над  білим снігом –  урвище  усіміш порук.    Впереміжку  гарячі  їздці  упрягають  ура-патріотів.  Ти куди? Ау! Крик і свист! Конфуз! Дай тютюн.  Контрагайка - убита. Звідусюди укріпи-відвали.  Десь-не-десь  діє диявол безвухий.  Дивися - навкруг.    Якась шкварка на вишці прицілом  мене вичисляє!  З дня на день звіролови прийдуть! Центаври – хулять.  Страх застряв.    Я! Усесь  - без крові! Дай ніж, ара!  Глянь, як шкіриться кілер на все це безладдя? –  Устявсь!!!    Та ж у тебе дірка в  долоні. Упівока  - тс-с, ані мур-мур!  Ледь не сів  з ним на пару. Заструг від ураження - голий!  Звідси - зашморг!  Звідти - шпори!  У парній -  балагур?  Анащо ти кликав   полковника! Антихрист у бані   жде солі!    Уподобив себе  наче фриз у кільце  барикад з куренями.   Уприпуст наклепав сорок діжок, клаксонами вилаяв дух.  Трах-трах-бах! Жалять кулі у камінь,  немов  чортенята.  Так у герці конвульсій  пишуть дарчі ґаздині на пух.    Підоспіли крилаті з підпілля майстри-каскадери.  Не трать часу на фей! Їж консерви! Антон! – Ти живий!!!   Не мовчи, ковбой. Ну як? Марш сюди! Це тобі не в театрі!  Звідки тут  клейноди  трауру! Піднебесся своє підіжми.    Гвалт кричали! А вам - мерзавцям – гешефт!  На мангалі  Не від того щоб –  небіж. Шолом візьми! Маніяк!  Вже і так на ганку став ранок морозом  на палі.   Меч дармовий, візьми, щит гратчастий на руки. Ну як?    Залп у діжку ударив! Гелгіт пішов маргінальний.   Грім у звід не до біг від люду! Контужений  геть!   Третій  гурт - всі  униз! Лежать ... Там поранені.  Гайда! Гайда! А щоб  б то не було –  тягніть у ковчег!    Знову звозять конвої  завзятих  на опір! Так що?  Чути мат перемат! Справа – щит! На нім міцна клятва!  Зліва – серце! Два коліна – на трьох – не грішок!  Кольт у пазусі. Брати, не йдіть,  а повзіть по-під сваї…    Луна дніє і дихає гулом  у розкид.  Ой, бач, - куля  влучила  в око мені.  За що це! - Свідомість  впала у клінч.  Тьма Донбасу - як ніч у очах –  Всі  живі,   святі  ви мої,   орлята!!!     
 
  |