Я сьогодні вперше результат отримав.  Отаки, - це сила, - життя! – Я не хочу. Я схожу!  Острах світу! - Перед очима - пітьма, - я плачу!   За моїми слідами-утопія сіє на вітер мої слова.   Мій  останній порятунок згорів у вогні, - тьма!  Це ти, незбагнений химерник, я - живий зомбі, -  - Так,ти ідеш зі мною - в потойбіч, ні, ти ще ідеш - по цей бік.   - Чую зліва оплески, та мені вже бракне сил,    у мене вже немає волі, думка - без строкатих фраз.  Живий зомбі, я хочу запитати у тебе, - де ти,  зомбі? -   У мене є ще останній шанс на один час любові?  Отаки, подорожній я, на зворотному  шляху,   перевір, свою тінь, вона чорна – без почуття, -  важка, вся - в безсмертниках, вся - у безсилі оберегів,  - Потерпи, за правдою - крилами нічого не вдієш,  - Я,  літаючий  зомбі, - мої тіні живих не лякають?    - Де ти сово? – Я з цього боку, - не вже, це ти?   – О, премудра!  -   Одне слово, і – досить, - і ти мертвий для  моїх  сил,   -   Я – побував скрізь, там умов не було! –   -   Та май витримку! – Помовч! -   -    Від випадку і до випадку ти жертвував усім, навіть людьми!  -  Де твій облік досвіду? – Оце всі твої звіти? - Це слова, а - де справи?  – Це ти все, що вкрав у своїх, ти зібрав і зберіг для моїх генералів. -  - Я від втоми люблю сперечатися з непереможеними.  - Я маю досвід отамана – та ще досвід аморального поета, -   - Тоді, як мені, - тільки у друга питати правду про тебе.    - Сила твого доказу  - це дійсність і справи твої,   - Ти зроби висновок про можливості, із яких ти ніщо!  - Я  із нічого – нову дійсність створив. - І маєш - ніщо!  -   Сово, Премудро, не ті висновки! Сово!   – Я без висновків бачу  твоє лицемірство!   - Ця твоя освічена найвища академічна аморальність!   - Ця твоя підступна ненажерливість! Хто війну розпочав? - Ти!  - Ти лихий - від легких грошей! Ти - свій народ загубив!  - Добрі люди дали все - з першооснов, з самого початку,   Тобі дали все для своєї держави, дали все добро, - а ти - вкрав і продав!  Ти – сумна істота, ти темна - мара, - твоя звичка красти   стала характером життя твого! Тому терпи цю муку!    -   Сово, нехай слова не ранять мене, - покарай, краще грішного!  -   Ти вже без грошей, всі зусилля тут марні, - Іди і терпи!  -   Ти житимеш, як зомбі, в інерції непереборних у тьмі.  -   А що зберігатимеш, те і матимеш, - знедолений, отак і терпи.  -   З мене, досить,  - цей  зомбі невільник, - Так, наступний! .  Хай  минають епохи, і зникає біда, і хай оце горе в бараках поживе!  - Привіт, я -  вічний зомбі, ось і зараз, я тепер, після дощику в четвер,  мої справи  зомліли, діла не віддячили, мовчу, - бо що то - слова!      - Сово, премудра, життєва сила твоя:   знайшла від супротивного на дебатах,   довела до не потрібного при зомбуванні.  -   Помовчи, помовчи, від примарних джерел   і до фондів химер має рак просвистіти,   нове знамення для нового зомбі.  - Хто там так крекче?- Це молять тебе   від даних мерців, -  вони доводять абсурд   бази знань про курців, повій, прокурорів.  Де там так шепче? – Це перевершують ознаки   сомнамбул та експертів трибуналу, -  для цього випадку змінюю твоє кредо.  -   Ніхто не зобов'язаний робити неможливе, -  а те, що свавільно, не означає те, що вільно! -  До більшої слави Господа Бога серед химер!   Так я, лише отак, я міняю кредо,  -  Хай оживають найпопулярніші  зомбі!!!    - Сово, а ти така приємна, як до нудоти, щедра, як  до відрази!  -   Я довгі роки, я - шаную одного-однісінького зомбі!  У нього є довіра, яку висловлюють віроломному усі,   Він дає їм можливість усім шкодити собі, - він мудрий.   - Поки в шані живете, доти на панів не надійтеся,   для них немає вітчизни, вона у них лише там, де їм добре.  - Я прошу тебе, – Премудра Сово! - відпусти одного!   - Прошу, -  одного-однісінького  відпусти! -  - Це ти за того, крилатого отамана, аморального поета.  - Це той зомбі, - якому гроші мої не пахнуть?   - Ти кинь йому мою гральну кістку, як доказ королів, -  - Подивись, як його жереб заціпеніє!    - Дивись, його мозок одебелі! -  невже, це він? - Дивись, фауст-зомбі, - і  не закляк,   зомбі бував на війні - перед снайпером,  - не впав! -  він став найпереконливішим, - хай цвіте, хай живе!   Навчився мудрості життя у нашій пітьмі, -  він не завмирає перед усіма сильними, -  його не потрясає поміркована  вічність. -  - Один-однісінький переміг самого себе, -   скажи йому, що  тепер мої  цінності    до його послуг, хай оживає, - для тебе- вічність! 
 
  |