Сергій НегодаПростота без помпи.Простота без помпи - сестра таланту.  Мінімалізм  без натовпу - брат мистецтву.  Вітання кулачками в перчатках - одними очима.  Інаугурація в чорних, білих, блакитних масках - без вуст.  Ютуб зирить на все із простих смартфонів.    Мабуть я. Мабуть ти. Мабуть ті. Мабуть всі.  Уціліли... явлені...живцем...ген-ген.    Церемоніальна сцена Капітолія заповнена.  Тут усі ранги привязані до розташування.  Оркестр наповнює простір  акордами.  А навколо майдану чорні тачки з секюріті.  Жодного зіваки, лише корифеї еліти.    Мабуть ви. Мабуть ми. Мабуть він. Мабуть свій.  Уціліли... натхнені...дощем...ген-ген.    Процедура виходу на люди - безлюдна.  Відкриття з настановами і з молитвами.  Гімн Леді Гаги з дифузійними мелізмами.   Протокол присяги чітко озвучений.  Сивий президент радіє опісля присяги.    Мабуть там. Мабуть тут. Мабуть десь. Мабуть всюд.  Уціліли... наречені...на арені...ген-ген.      До сліз торкає рідних доля  сто-річного мудреця.  І ні слова про те, що поголені, ще живі та скупі.  Розкрилились душі після віршів поеткині.  Відкрили свої шляхи небеса і всі побачили вирій.  Стиснулося серце. Закрилися очі. Тихе диво.    Мабуть край. Мабуть низ. Мабуть верх. Мабуть вись.  Уціліли...нуждені...в ойкумені... ген-ген.    Проносять штандарти вздовж Капітолію.  Тихо у Білому Домі. Проте  порожньо на поляні...  На зеленому газоні немає таблички "не заходити".  У Вашингтоні дерева без листя. Стоять обморожені.  Квадратні хвилі на гальмах лише у фейсбуці та в твітері.    Мабуть вій. Мабуть рій. Мабуть рай. Мабуть грай.  Уціліли...дивертисменти душі...ген-ген.    Відрив мозку. Це ти. Безшабашний шаман.  Злетіла криша. Красава. Полетіла душа.  Небесний кайф ловить на розвороті вітру.  І як це  твориться! Перевертає геть всього.  Звідки беруться такі добрі і щирі голоси тут,   які чую у Вашингтоні перед Лінкольнем.    Мабуть зов. Мабуть лов. Мабуть чар. Мабуть жар.  Уціліли...презенти блажених...ген-ген.    Найтонші струни звучать. Пропускають  через себе невидимих метеликів і джмелів.  Не уявляю, як підвис! Не збагну - невагомість.  Чистий звук серця. Легкий подих живих.  Безмежні емоції кохання. Це ти. От. Шаманка!    Мабуть фея. Мабуть шлея. Мабуть рея. Мабуть алея.  Уціліли...фенікси шалених...ген-ген.    Чуйний роман, немов пір'ям пишуть сойки.  Неможливо дочитати. Без сліз плачу над ним.  Я тебе боготворю, думо. Я молюсь за тебе.  Ціле життя подароване щастю в любові.  Золота доля моя. Срібло волі моєї. Я і ти.                 
   |  
 2021 © Сергей Негода  |