Сергій НегодаРозшарена в мережіШалена луна йде і йде  від Вінниці до Львова.  А навпроти бзюрчить вістульками   і бушує Південний Буг до моря.  Несказанно приваблива,   закоханна трішки розчулена.  Гуркітливе місто ловить її   і прирікає хижим серцям.  Рославі будівлі принадні  у буєраках біля прочищеного Бугу.  Руський базар в сірих очах   розчервонівся від плачу.  Безладний рокіт в мелодіях   автоспіралей на горбах  піджимає вали у вразливому   шумі випадкових нещасть.  Біля каскаду фонтанів сокорять   витривалі коханці в любовниках.  Безмірно забивають дух і басять   роз'ятреною любов'ю тролейбуси.  Невгомонна, схвильована, роздратована.  Розщеплений розкіл стовбів роз'ярів   на зупинках від доброти немічної.  Відважний смарт-трамвай   розштовхав щілини між авт   і просунувся між доріжки в люди.  Розчахнувся та розпихав хрещених,  занепокоєних під файні навіси.  Блаженна, проте щира, розчухрана   у гарній вишиванці. Я зворушений.  Це місто знає лади   кошлатих циган і кацапів.  І вже зраділі євреї   розширяють ошатні заїзди.  Ось, драний день   на прочищеному базарі.  Однак наполохані ляхи   розшолопують обмани, -   Боже, злидні живих розчулені  від похвали зачухраних   бомжів за подаяння.  Тепер удвох з бісиками   в очицях розбиті,  обіймаються, страшенно   бурлять в почуттях .  Нерозніжена Вінниця   горбами і трасами, лагідно   тане на колесах   мерсів, тойот, шевроле.  А ти розкис біля воріт.   А ти охолов до жадібних.  Зітхнув і сховавсь у щілину будівлі.     
   |  
 2021 © Сергей Негода  |