Ущент рознесло буфет "Геракл".
Оце була карусель від геркулесів.
А біля буфету стояла руда кур'єрка.
Куме, думав - уб'є. Гнітюче!
А що там із Петрусем-кутюр'є?
Заволав і упав бездушним стрибунцем.
Міна вібрує бовдурем - аж танцює.
Од, рятує дурнів летюче і роздуте!
Весь буфет зруйнуваний, спалений,
а ти - живий. Голуб сизикрилий.
Підступно трюкнуло у моє купе.
А я врятувався у кутку. Упав одразу.
Відчув. Боляче. Тягуче стискує спину.
А як вже вдруге стряхнули нелюди,
був уже на нервах, тамував біль.
- А воно ще дужче стукнуло,
то аж запахло вуглем. Аж запекло.
Власниця скутеру жбурнула скутер.
Брюнетка з флюгором якось вужем,
неначе дурепа з чуйкою-танцюлькою
влетіла під пургеном в кювет.
А у вухах люто гуде, пульсує тиск.
Неначе чебуреком засмерділо.
Амлет. Ти, Зігмунде, не гидуєш?
А тут, хвиля від вибуху, як турне мене.
Піднімаю голову, і бачу рубець на руці.
Ух, міна-подруга, а її струнка подруга
шугнула за рублем у кущі, оце воює!
Пошукала амулет, а - знайшла смерть.
Її руда голова, ну, вся розбита ущент.
Розтрощена макітра, рятуйте за таке,
а в ній ще нуртує мозок, аж блищить,
карбує підступний приліт у буфет.
А це вже втретє залітає осколок
у  мій супер правий туфель на нозі,
лише шліфує міна мої носки.
Потупцюй. А то ще чарів наврочиш.
Втримався, не зіпсував навіть ноги.
А у рудою дівчини, вибачайте,
пластунем пошкрябало худющі,
ледве ще опуклі голі груди. Яблучки.
Отак бездумно звернуло її життя.