Ти забудь мене, знавісніла пам'ять,   зникни назавжди осатанілий привиде.  А чи мені немає гармонії у самому собі.  Ти, люто бідо, вже озвіріла в мені,   ти знавісніле горе моє,  навіжене щодня.  ти, охижіла халепо моя,  така запекла.  я твій божевільний ураган в Україні,  Я ошалілий, несамовитий самогубець віри,   забіснувався для тебе, світе дикий.  Амь, я позаприсутній у звуках життя.   А ти хоч не плач повна стихіє війни,   моя навіжена злість коїть морок нещастя.  Я три роки убиваю найкращі слова без пісні.  Мій супокій  тиші після битви  у моїй волі душі, неначе напасть нещасть.  Замовляйте, рідненькі брати,   по мені негоду і буревії напастів.  Лети одвіче рідного майдану до  тих,   кого ненароком убив кулею і словом.  Я лечу у прірву оскаженілим рахубою.  Я зниклий безвістим у битві душ за віру.  Не злічу розстріляних. Мільярди убитих.   Я третій рік в ярмі війн з болями усіх душ.  Ця смерть виникла у вітчизні невмирущих.  Набіло смерть обнулила тягар моєї поезії мертвопробуджених, святих любовей.  Бездушність мого подиху  до тебе світу!!!  Опорожнили мій світ, я живу без сну і снів.  Я не буду оживати щедрим, ясним, чесним.  Блискучо мінливий світ ні в чому не винен.  Я знову зник при зустрічі з вами,   неначе світанок за обрієм ніжного сонця.  Я знову згину отак у мороках на цій війні.  Я вмить спалахнусь під час лунких прильотів.  Прийдешнє негідне безсмертя моє    збудило теперішні огидні драми оборони.  Звучать живі у полоні, гаснуть голоси німих,  невмирущих невільників у штурмі свободи.  Шкода, що давно минули слободи між хуторів.  А це  знову мені з'явилось життя на передовій, вклинилось в глибину тіл полеглих.  Невже, свідомий очима побачити   початки цвинтарів вашого кохання,  заради наступної самоперемоги біди  в любові до будь-якого життя в Україні.  Це мій суворий крик невдач народжених   достойників волі назавжди   щезає у пеклі війни оскаженілих.  Я  мертвий крикун успіхів сваволі і тягарів.  Наявний і невагомий трепет душі притягує   світло навколишніх проникнень усюди.  Спокійний людяний мудрий дідун зрадів.  Щей живо заспівав мовчун щирою любов'ю.  Добрячий блискучий відун йому підтакнув.   
   |