Опубликовано: 2024.10.01
Сергій НегодаВигнані від спокутиой  ти гуляй-душа   бодай на біса привиди  в хороводі смертей  маскаради життя  з якого дива дим іде з потвори  з муляй-душі-ефемери  неусвідомлена облуда   у плині задумів   що за діло примара   випала з живчиком з перчиком  мою царину затягує   замисел в далечину  земля під ногами   пішла і зав'язався світ  розірваний суб'єктивний   рятує каламбури   в абсурдному бутті  простір інтуїції  навстіж думки дурять   голову на той світ  чарівний час зірвав   монтаж благословення   душа не на місці   аж в носі крутить  туман розірваний на азартах в тіннях  черства душа   закинула очі  і до зарізу   сором'язніша час   строкатіша комплекс неволі  іронія долі червоніє  перед ілюзіями нації      занурений зір   багряніє на Кодаку  бачу сакральні ефекти   в ансамблях Січі  безсмертя крутить   колеса історії  чую поголос   схрещень кордонів   на зваби і знади  немеркнучі воскресіння  у лютій клятьбі щастя часів  усюди газдують  в мовчанні провини  віртуозів лавини  у пеклі могил   чути хмільні перегуцалки  зрубані верби   підірвані греблі-загради   міста на кістках  настояні на загладах  вражаючі підмогильні чари   на дикі маневри  силоміць загнані в броди   шпицяють нерви  а перед очима  бродників  феєричні місії   на горизонтах вільчі  ця мить інвазії вогнів  і смерті у феєріях еросу,   надлюдські симулякри   цинічної правди епосу  розстріляного відродження   з відточенністю частин  в запальних екзотах    набовдурених сіл блакить   нечувана навала полчищ   химер в уяві пророків   чуття випотоптали   цілі лабіринти фобій в степу   нахід облуди ордицею  степ витолочив   кривди неспокою  глибокі проходи театрів   в убивчих інстинктах доби  смакують вторгнення привидів   в трагедіях дикого Дону  огидне нашестя гримас   трахулів ефемер подолу  один ти насуплений   колючий і дикий   як терен в експресії  світ стягує загартованих  в когорти у натовпи авангардів  люта уїдливість  проклятих чужинців  на приватному прапорі  і дух її чути з порогу  згорівший  гріх гіркоти  у голозапеченому рівчаку   вибрики випробовують   самовпізнання  війни  гіпнотизовані наснаги зійшлись  до незвіданого крику біди  силою виявів і самогіпнозу  досягають збочення перспективи  чути інтуїтивний пошук   у відчуттях на Голгофі   а ти з провокаціями мрієш у   гефсиманському саду  вражають паранаяви колізій  розтерзаних смертю істот  хай викривають  навіювання  провокацій в страхах   Мефістофеля-прожера  незмінні самонавіювання  ролей убивць і реалій   згадай оприявлені сни   роз'ятрених жахів синів  свята телепатія трибун   на перехрестях страхів   нидіє диктат  запеклих   на жертвах втрат і загроз  ясновидіння в дискурсах   проясненої еліти  прозріння див літає   в стражданні війни    імітують присвятку   нездоланого народу  в столиці   кудись емігрує народ   краси в напоях осені  де неминучі лови часу   в реаліях пошуків-розрізів  де зірваний провесінь  передбачень на гнів  у дірці 33-мірного пекла   материкової України      зречені після подяки за волю  меланхолічна пруха апостолів війни  у місті за брамою сволочі гавкають   а сонце сміється і плаче на обрії  хрещатий яр не втратив свого блиску  бодай багатіє утім щоб забрати все одразу  метаморфози втікань від жорстоких веж  більше не живуть своїм життям вітрила  а смисл як вітри просто оминають Україну  у бідолашному пеклі лихої війні  залізні стовби Куманського шляху  завалені у прірву розгромлених сіл  з воєнними ноктюрнами п'яних страхів  правильних праведників поза мурами  запашними перегорілими степами заробітчани   відчайдушні гірняки стрибожі внуки  ніщивні сузір'я в очах деградованих дітей  батьки закопані в копанках  відступники муз ярем і їдкого часу  пропадають  сили на виживання  і не просять гонорарів за працю  яка божественна убий-душа в сторожці  шукай вітрил у заметілі чудес у світі  налякана литаврами гнів-душа  уперта в арку гора відірваної душі-гладуші  загублені напруги гострої душі-душари   при виході з тюрьм народів в пекло   запаморочена знищенням пастуша-буша  напівтуша мандрівника летить в нікуди  буча-дикуша приборкана у центрі столиці  хай багатіє аби потім забрати все одразу  |  
 2024 © Сергій Негода  | 
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины  „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
	Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
 В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.