Опубликовано: 2025.01.17
Сергій НегодаМертве Полеспоживацькі  анексії  возз'єднувачів  пугачі діячі спонукачі жебрачать  але й ті неначе пожитки на війні  гнучкі реалії боїв на колючому дроті  розірвана душа світича убивчої волі   заблукала у віхолах Донбасу  від нестійкого фронтиру руїн села  чути  кицюньку на перехресті кордонів  збігла босяцька вдача круглявки  на трясучих обігах динаміка химер  з нетерплячки пам'яті на шрамах історії  сплави нетерпимості чують виклики  загрози розривають полюси імперії  беручка усмирителька болячок ярчуків  у агресорів спішка з вихвалякою втрат  зникли сусіди з оченятками-компасами   виїхали у Київ у Вінницю у Хмельницький  вихиляється наша сила  над літучками  лише маревце світле наче мереживце    відкриті строкаті степи на сході шляху  роз'ятрені митниці в рубіжних селах  відчужені укорінюють нові анклави  співпричетні втілюють стрійчаки орди  погроми здавачів- погрози демонів    вирвані живцем стрижні життя  полум'ям безглуздя півчих смертей  зламали убивчу анархію криміналу  звершителів чужин і невільницьких доль  узурповані звичаї відтоків гайдарів  з Дикого степу в Західну Європу в Америку  обрушені потоки річок з Чорного Степу  на крутих поворотах рвачі Мертвого поля  Кривавий крах прихованих пузачів селищ  зі страйками п'янчуг у містищах  розношені  споживчі тіні забутих  людських тіл на Вовчому стані  з нарощеними м'язами  потвори у депресії    гайда малий в курінь   гайда камікадзе   старі позалазили  під кузов газону  у калаталці мамця з казною чекає сина  відриває в'ялену ковбасу та сухий хліб  нелюди стріляють по ліхтарях по вікнах  зграя чорних круків налякала бідаху  урвася тремтячий  крик і чути лихе   у трясці мін халепа осколків підрив авта  на перехресті сховався худий сірко  встиг кволий забігти під кузов газону  а чумаки їдуть подалі від гріха   старики відходять на захід   ганяють дорогою  бомбери дрони   підривають депресію  розбитих хат   з мертвої манни криваві степи  гризуни розп'яті  над трасою  плачуть   палять вогнем стріляють зайди   свавільна сволота криє селище   з далекобійних гармат  в яму падають криваві краплі з хмар  злітає у провалля розп'ятий юнак  стікає ярмо  нещастями проклятих  кричать примари дзижчання гальм  чорні хлопці врізались в отару баранів  вівці з ягнятами блукають степом  в завалах в копальнях приречені конки   іржать сирени від безсилля і падає  сакральне манаття  з монахів  чорні гіганти гниють в будяччах  десята доба кружлянь  бунтарів  знялися тікають хулігани від посіпак  не озираючись вилітають на схід   виживаю в бараці незалитої шахти  розтятий крук у лихоманці тіпає крила  урвала силу застогнала клята куля  забаганки звитяг за вітрами розбишак   німфоманка вподобала вурдалака  ридає маніяк в закамарках наруг  зривається мряка на зграю собак   зігнали шибали котів на причастя в храм  пищать і сичать миші а коти тиняються  вищать митарі на тих хто зупиняється  трикляті душі здригається від погрому  завзятих вар'ятів на вівчарні  від гайдарів до міняйл - старих шахтарів  пропаща здача землі у ході дикого бою  від розірваних снарядів  повалені хати  остання путь живих без шахраїв і нахаб  повз терикони через звалища до управи  літають червоні заграви жахають річки  у таборі на закланні карателі душ  лукаві кістляві  кощаві злорадні  кріпацька левада повна кацапів  невгавучі вигуки яничарів вертухаїв кличуть  нуртують мій світ зривають халепу конання  виловши  стерву в голосі співаю місію і чую  нестерпнуче зривання душі до звитяги  моя шаленість руйнує сяючу слободу  лише летючі передчуття халтурниці слів  шукаю осердя лазутчиці в мережі війни  трагічні зміни кошмару втрачаюсь в собі  і звертаюсь від болі між ніжними щемами  записую цю дивовиж звуків вмирання світу  тлумачу розвідані голоси таємних бурівель  у руїнах із повних аур провертаю смисл до  сенсу зціління щоденної безсмертності тіла  лечу крізь неминальні миті нині-смерті і тиші  та щонічного освітленого світовідродження  при зустрічах з тобою смерте з тишею щедрою  я у повітрі я у чуттях я в насолоді життям  потрясні ці муки створіння глибокого відчуття  насолода волею не відпускає гру сконання  відверте танго з переляком гріхів у себе дома  де поворот до журби та закрите перехрестя  для зустрічі з підлою натурою яка не варта брехні 
   |  
 2025 © Сергій Негода  | 
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины  „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
	Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
 В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.