Зажовтіло сонце і країни ласі
                 Десь мені принишкли за тремким горбом
                 Наче зранку випити раптом грамів скількись –  
                 Лагідна під пахвами течія життя

                 Легше уявляється хтивою й нагою
                 Навмання побачена деяка з жінок
                 Випукле “сьогодні” твердне під ногою
                 І моє “колишнє” – поряд – у мені

                 Вижовклий посріблений день лежить хитається
                 Йти мені так весело десь мене та ждуть
                 Там Поет вінгранний з Миколаєм в головах
                 І розмова кольору неба й тютюну

                 Тільки трішки жаль мені що немає наче б
                 Поряд тих з ким схожий був з ким недбало йшов
                 Всіх би їх повизбирать для таємних значень
                 Хтось же їх вколов мені попід саму кров