За роки відійде те, що серденько краяло…

                                             З пісні


Зима. Блукаю в ажуровій сукні…
Мандрує-мерехтить душа - у сні.
Каштан розчахнений...
                                 Це тут безгучно
Кремезний Вітер в сизу ніч злетів.

У темряві зустрітися непросто.
Крутобережжя...
                          Червоніє шлейф...
Я, легковага, відчувать не хочу,
Як саваном плахіттячко стає.

Я віддзеркалююсь у шибах…
                                     Даленію…
Я уникаю ліхтарів, облич…
Супій скресає...
                         Позіхають віли...
Десь Вітер шпацірує... Чую клич.

Мені потрібен лише він – пригодник -
На танцмайдані серед веж і труб.
Стечу незрадно, щемко і прозоро
Із літепла чола
                            у пломінь губ…