Чекаєш? Чекаєш. Чекай!
Я дав тобі сум і надію.
У скринці поштовій шукай –
Що-що, а мовчати я вмію.

І цілуй той зів’ялий листок,
І цілуй ті місця свого тіла,
Що коханням пропік до кісток –
А більшого ти не хотіла.

Ні пристрасть, ні сон, ні вогонь
Не тече, мов ріка, поміж нами.
Я втомився від слів і погонь,
Що вустами торкаються рани.

Я не стану струною сльози,
А над прірвою стану, на край,
Щоб писати веслом по воді:
Чекаєш? Чекаєш... Чекай...