Ти – володар чужих перстенів,
В тебе їх чимала добірка.
Тільки холодно, навіть темно
На весіллях, де справді гірко.
Там світлини такі порожні
І лише затуляють світло.
За мовчання – отримав гроші,
Тому мовчки дивись за світом.
І пиши, і пиши для себе,
В тебе, чесно, таки виходить.
Слухай серце і падай в небо,
Поки небо прозрінням родить.
Ти – володар чужого щастя,
А в самого в кишені камінь.
Змінюй лінії, та не часто,
Тільки знай: ти не Авель, Каїн.