укр       рус
Авторов: 415, произведений: 42845, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2010.11.18
Распечатать произведение

Сергей Осока

З Федеріко Гарсія Лорки. ROMANCE DE LA LUNA, LUNA

Прийшла Luna Luna у кузню
з подушкою квітів тривожних.
І дивиться, дивиться хлопчик, -
ніяк надивитись не може.
Повітря зворушене ловить
її щонайменший порух.
тверді олов’яні груди
випростуються, мов гори.
- Втікай, Місяцівно, скоріше, -
якщо цигани настигнуть, -
то з серця твого змайструють
каблучок і перснів срібних.
- Пусти мене, хлопче, до танцю!
Як двері вони одчинять, -
побачать  тебе на ковадлі
з заплющеними очима.
- Скоріше біжи, Місяцівно!
Вже коні летять по схилах!
- Не смій зачіпати, хлопче,
моє шумовиння біле.

Чимдуж наближався вершник,
б’ючи в барабан долини.
Та тільки заплющив очі
у кузні малий хлопчина.  

Верталися гаєм оливовим
Бронза і сон – цигани.
Здіймали голови високо,
очима пітьму таранили.

Як тужно співає сова!
Ай, ай, як вона співає!
Царівна до неба іде,
хлоп’я за рукав тримає.

У кузні цигани плачуть,
Голосять, не бачать світу!..

А вітер за ними стежить,
І свічку за ними світить...

------------------------------------------------------

ROMANCE DE LA LUNA, LUNA
A Conchita García Lorca
La luna vino a la fragua
con su polisón de nardos.
El niño la mira, mira.
El niño la está mirando.
En el aire conmovido
mueve la luna sus brazos
y enseña, lúbrica y pura,
sus senos de duro estaño.
Huye luna, luna, luna.
Si vinieran los gitanos,
harían con tu corazón
collares y anillos blancos.
Niño, déjame que baile.
Cuando vengan los gitanos,
te encontrarán sobre el yunque
con los ojillos cerrados.
Huye luna, luna, luna,
que ya siento sus caballos.
Niño, déjame, no pises
mi blancor almidonado.
El jinete se acercaba
tocando el tambor del llano.
Dentro de la fragua el niño,
tiene los ojos cerrados.
Por el olivar venían,
bronce y sueño, los gitanos.
Las cabezas levantadas
y los ojos entornados.
Cómo canta la zumaya,
¡ay, cómo canta en el árbol!
Por el cielo va la luna
con un niño de la mano.
Dentro de la fragua lloran,
dando gritos, los gitanos.
El aire la vela, vela.
El aire la está velando.

2010
© Сергей Осока
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании