Воля голодна.
Капкани ситі...
Все так було і є.
Вічність щаслива мина, як миті
Крізь різне життя моє.

Не краще, як в інших,
Сумних так само,
Місцями не гірше теж.
Поет... він же завжди живе на зламі
Доріг, що не мають меж.

І скло йому – чорне,
Вугілля – з кров’ю...
І все тут йому не так.
І шкодить водяра його здоров’ю.
А нащо здоров’я, коли...
Ех... та!..

Ловив світлячків і садив до банки.
Вони помирали, а...
Росли в 90-х базари й банки,
Мов зграя коралова.

Брехали кругом дзеркала і тіні,
Великі й маленькі пси.
Збулося направду волхвів видіння
Під дзвони, «єжи єси...».

Воля голодна.
Капкани ситі...

Все так було і є.

Вічність щаслива мина, як миті,
Крізь всяке життя моє.