ЧЕРВОНА РУТА
Пам'яті Володимира Івасюка

Червона руто, пий же з водограю,
Щоб людям усміхалися пісні,
Дзвінкі й веселі, радісні й сумні,
Я залюбки їх серцем заспіваю.

Тривожною душею розквітаю,
І мучусь, і страждаю день при дні,
І вже не знати спокою мені,
Допоки я, о незрівняний краю,

Не переллю в мелодії красу –
Твою задуму, й велич, і ясу,
Коханої своєї ніжну вроду,

Веселкову дивницю і росу...
Дзвеніть, пісні, летіть до небозводу,
Та обминайте вік облуду-моду.