Дрейфує крижина широка...
Над нею орлани, сороки.
І люди край баз і театрів
Завзято роздмухують ватри...

Юнак у прищах - при педалях -
Із діда зриває медалі.
Козак з оселедцем їсть кашу,
Прицмокує:"Крупи не наші...".

Дівуля під марші німецькі
Волає:"...хорти в небезпеці!".
Сніжинки лягають на комір...
Пливуть і незнані, й відомі...

Крижина хитається... Лемент.
Хтось хоче не сполом - окремо.
"Убити!.. Це ворог навіки".
Пелюстя вкриває повіки...

Фіорди лілові незнані.
А випливли всі з калабані.
Виблискують серги і піки...
Шугають листівки... шуліки...

Дрейфує крижина широка...
Слідкує Антихрист впівока...

Молитися, може, й наївно.
Етер повеснілий, всегнівний.
Та що залишається, брате?
...це море пречорне, лускате.
Ось ти вже на іншій твердині.
А я... май ліплю - по травині.