Ламай стереотипи, усе тепер дозволено.
Народжені літати лягають між тополями.
Охтирського Іванка обійме Вася Тьоркін...
Їх поминай у зливу, а ліпше щовівторка.

Розіслано поштівки, запрошено на бучу.
Без толку ці толоки, а пісенька плакуча.
Вже розчахнулись брами за синіми димами.
Вкладає панна Осінь Настусеньку-нестяму.
Худа, простоволоса - блукає по купинах...
Шрамує чорнопілля, тернинка у торбині...
А циніки сміються: "Оце усе - на краще!
Ми сполом рай будуємо. А зайві душі - в ящик...".

Ламай соняшничиння, утеплюй білу хату.
Ведуть вітри женити Спустошення кудлате.
Чіпляють мідні крила, прихвалюють: "Хороше...".
А люди легковірні дають свитки і гроші.

Постій між диваками, понюхай нікотину.
Життя іде по колу... травмує серцевину.


ілюстрація
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=963735280354310&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater