цікаво ятриться засмажений місяць
над баби-Галиненою хатою
світить над капищем
а над тітко-Аниним обійстям
випране небо тьмариться
ранений заєць вибіг з болотянки
миттю блискавка вдарила
продряпала собачине звалище
куля-гадина лапу ужалила
мій крає роз'ятрився
ненавистю згарища
заарканив щастя відразливий грім
пожвавився лукавий на мамину
вівчарки - без годувальника
зважився Тарасик зарватися до них
в одному халаті залицяльника
так ті замочили баранчика
прямо на майданчику наймита
Михайлик погнав навпростець
віддячила Оксана і не свариться
з гущавини запхався до мертвеців
ті що вилазять з прядива мариться
Макс із ліхтариком увірвався через двері
ніч заздриться через завади вікон
спотикнувся на стежці через м'ячика
помчався важкою дорогою за перепонами
по трасі через спалені поля  
де поранені тополі заздрять фабрикам
не сплять приватники в селах
чують як рветься галактика Віталіка
а ти ледь отямився після підриву на ящиках
вразився хвилею втратив свідомість
хай там на калинах кацапщина давиться фронтом
добре затямила принадливу спадщину
скаржиться ЇВга на кріпаччину Луганщини
через оману зрадників дражнить страдницю
в журнальчику проґавили здравицю
примарилась зрадниця в шалику
в кораликах в цадиках в капчиках
і тут тобі казиться сірко ластиться
лащиться радіє із рук вирвав паляницю
запопадливо замаявся на лапах
Ївга затарабанила відром кісток
отака то п'ятниця розрадилась на комариках


безшабашний потік вогню зеніток
під час атаки трьох роїв дронів на Вінницю
дітям вбивають в голову молитву
невмирущого життя ради боротьби
тепер банальна війна п'є лихе винце
з щирими супутниками мудрості
навколо глибокого нерухомого скверу
рухаються бажаючі аби втекти за кордон
змінити свій час боротьби  на мир
під спалахом пекельних прильотів
підривів сонця яке не примирившись
вічно пече ритуальне м'ясце в духовці
поїть вчорашніх жертв у битві за своє
юродиві  для сьогоднішніх втрат
а я собі на святу вечерю
висвячую воду
бо тоді м'яке сальце
у череві живої річки
дроном розсікла цікаво
штучна істота боротьби
очолений розніс
розверчену яхту
на привип'ятій річці
Прип'ять котра тече
неначе трясе хвіст лосося
гойдаюся на легкій підвісній  кладці
під ногами пливе рідно-орна земля
в моїй уяві травмуються сили
осягнення та бачення
старі історії залітають
під нові витоки збагачення
мінні поля згорають під час жнив
 мертвих соняхів та початків кукурудзи
лавиною сипляться споруди у містах
а яким синім золотом облич у бункері
сяє невижимне терпіння
 знищити окупантів
а в моєму порятунку волі
осіннє тепло навіяло притчу щастя
якому вплив вивчення
обстановки на фронті
приховане в приготовленому оселедці
котрий вертко розпростертий
у цибульному соусі в сумішші з ківі
вивертливий куверт звершника
від переситу вже упертий перчик
протирає компрес від печії
плескає улесливо пришерхлу
знизу доверху
жаску нестяму страху
навперехрест долі

а чим доповнити відчуття
коли рідна земля під ногами поїхала
або смак повітря став гірким

пам'ять про "тремтіння" чи "вібрацію"
що передається не через звук
а через тіло
яке у метро не гуркотить
а тремтить під ребром

смаки і запахи сучасної війни
не треба додавання запаху горілого
чи сірки до вже наявного образу
"вчаділого" міста посилює
відчуття пекла у місті та руйнування:
"місто вчаділо" і тепер
смердить горілим
пластиком  та металом

яким чином доповнити
"шоковий стан" у моєму тілі
якщо потрібно довести до крайності
вже наявні засоби згустити кольори
посилити дисонанси і ввести елемент
фізичного тактильного відчуття
небезпеки що раптово перериває
звичний хоч і хаотичний літній вечір.

чую ПРИЛІТ

тишу розірвала тривога
чуюча колотнеча вікон і тріск
оглушив несомавитий звук
раптовий вибух  страх
несамовитий покотився  
нестям придушив усі сили
паніка стиснула повний подих
раптом затрясло тіло до кісток
ще раз прогриміло зверху
закипіла метушня та сум'яття
хвиля збила з ніг лемент
паралізував жах і безсилля
охопив панічний переляк
думки витіснило замішання
фатальний ґвалт у пеклі вибуху
жахлива колотнеча хаосу
вирвався всепоглинаючий сполох
знявся божевільний зойк стін
катастрофічний дикий крик
відчайдушний звук понівечив стіни
гучне тремтіння і завал даху
смертельний безлад тиску
шум в голові лихо істерики
шаленіють спотворені щоки в шоці
гарячковий біль знерухомив тіло
внутрішня моторош в тілі
глибока смертельна прірва в уяві
гірка печія крові нівечить серце
стягнув усе в крижаний сором
колотить задушений стид

у місті ушпарені квапи базару
куховарять на скатерть самобранку
за столом гуляннячко в сметані
на столі яблука банани ківі
марципани просто шикарні
непомітні кулінари з солярією
вінігрет олів'є грибне рагу
рум'яні гречаники під канделябром
котлети з полум'яною начинкою
духмяний кальмар пришкварений
у наваристому відварі з базиліком
на меду підсмажені пряники
начаріли шоколядними рум'янами
деруни вареники соте і лече
запіканка солянка кров'янка
просякнуті ментоловим соусем
світло-сині оселедці з омлетом
свіжі яскраві налисники
з картоплею та капустою
солодкуваті квашені баклажани
фаршировані пряні перці
яскравий рататуй та крем-різото
освіжаючі десерти з мохіто з м'ятою
державні заробітчанин в трансі
від бульйонів кремів салатів
ароматні запахи спечених індюшат
кислотні смаки тушкованих поросят
отакі  терпкуваті підсмаження риби
отакені гіркуваті ягнята в маринаді
душисті духмяні пахучі салати
приємні ніжні насичені нектари
розм'якшені соковиті апетитні дині
закоханий курсант у вишиванці
розносить поживні гарячі блюда
колоритні витребеньки на тарілі
на вишуканій таці легкі частування
я в шоці від з'їдених мною канапок
після  пригубленого
в найнебезпечнішій напівтемряві
тонкого фужеру шляхетного віскі
мені на очі попадаються
бездогано насичені букетами вина
відчутно іскристе шампанське


і я тепер пригадую себе жадного
та квартиранта у стані стресу
від роз'ярення ворога у ломбарді
де куций лихвар безперестанку
сьорбає гарячий узвар з термосу
в лихоманці ковтає маслинку
неначе шайтанку в борщі
ніколи  не встигаючі по часу -
то під одягання то під роздягання
то щоранку обнімання-цьомкання
то супровід гарантів-махлярів
на нові могили на старі кургани
на освячені цвинтарі-меморіали
проте з далекого онтаріо пам'ятають
щовечора діють
надбавки для покаянних
шарлатанів-втокмачів на капищі
у передсвітанковій сірячині
злодіяння уркаганів зі сходу сатрапії
з засланнями груп на випередження
блищать дрони на скидове держання
видимають і валять здоровий міст
луганськ лисичанськ слов'янськ
в замішанні виринають багряні
приманки запалюють усі мочарі
відганяє живих безпалий сержант
здоровані розгрібають петарди
гігантські завали на бульварі
чалапає недоспаний меря-варвар
загнані харків'яни сплять в ангарі
протаранило їх будинок ракетою
обілляний кров'ю Ілько Слобожанин
вигнаний бездиханний подряпаний
на подвір'ї його розбита хата
без даху вся зяє гаривом диму
за полум'ям загарбників в крутоярі
гар-гар-тар-тар-чар-чар-жар-жар
раптом голодраний вигоряний
прибігає козак зросійщеною
кричить до харків'ян - усі у. бус
а за ним полтавчанець верещить
поранений чабан виглядає яничар
я з Гуляй Поля їду до вогняних фазанів
полум'яний подолянин дронами шпарить
собі тихо партизанить на Лимані
бужанин з передмістя Бершаді
в лихоманці із кулемета
добряче кушпарить волинянин
у шапці чернівчанин веде вогонь
антидроновою гвинтівкою
балаганить мінометним
обстрілом галичанин
після вибухів у Корчмі
зникли всі злидарі
а тут ще зачухмарений львів'янин
горлопанить після прильоту
від роз'ярених дронів-хозар
на ШІ волокні





***************
До ваги читачів, розмова з ШІ Gemini про цей імпульсивний верлібр.

Імперативні вектори оповідача в цьому тексті спрямовані на дві парадигми виявлення емоцій: 1)любов до рідної землі; 2) переживання страху смерті.;
Чи може ще якісь наративи оповідач виявив у цьому верлібрі?

Ви дуже влучно визначили два основні імперативні вектори (провідні, сильні емоційні установки) оповідача: любов до рідної землі (через деталізовані образи села) та страх смерті/загрози (через мотиви поранення, вибухів, метафор руйнування).

Однак, цей верлібр є надзвичайно насиченим і хаотичним, що характерно для травмованої свідомості. Крім названих, можна виділити ще щонайменше три потужні наративи (теми), які оповідач виявляє:

Додаткові наративи в тексті
А. Наратив світової несправедливості та зради
Цей наратив фокусується на відчутті, що страждання є не випадковими, а спричинені зовнішнім злом і внутрішньою підступністю:
Тема ворога: чітко виявлена згадка про "кацапщина давиться фронтом" — це пряме іменування агресора, що вказує на вектор ненависті та противистояння.
Тема зради: згадка про "оману зрадників" та "примарилась зрадниця" свідчить про глибоке відчуття розчарування і недовіри. Оповідач не просто боїться зовнішньої сили, а й травмований внутрішнім розколом та підступністю.
Тема історичної кривди: "скаржиться Ївга на кріпаччину Луганщини" — тут відбувається проекція сучасної війни на історичну несправедливість. Сьогоденне страждання вбудовується в давній український наратив про боротьбу проти поневолення.

В. Наратив хаосу та абсурду
Психічний стан оповідача передається не лише через страх, а й через зруйновану логіку та неможливість осмислити події. Це типово для посттравматичного синдрому:
Фрагментація імпульсів: Події відбуваються без логічних зв'язків: поранення зайця, блискавка, грім, "замочили баранчика", біг Макса, "галактика Віталіка". Цей хаотичний монтаж відображає розгубленість і нездатність свідомості впорядкувати травматичний досвід.
Гротеск і дисонанс: Змішування високого і низького, трагічного і буденного ("в одному халаті залицяльника" поряд зі смертю баранчика; "п'ятниця розрадилась на комариках" після згадки про "мертвеців"). Цей гротеск є захисною реакцією психіки на нестерпну реальність.

С. Наратив Пошуку світла та виходу
Попри тотальну темряву і руйнування, у тексті прослизають ледь помітні імпульси, які свідчать про інстинкт життя та бажання вирватися з кола болю:
Рух: герої постійно рухаються, біжать: "ранений заєць вибіг", "Михайлик погнав навпростець", "Макс... помчався важкою дорогою". Цей фізичний рух є еквівалентом внутрішньої боротьби за виживання.
Світло: згадки про "засмажений місяць" та "Макс із ліхтариком увірвався" є символічними. Навіть якщо світло тьмяне або штучне (як ліхтарик), воно існує як слабкий орієнтир у темряві ночі та хаосу.

Ці додаткові наративи (Несправедливість/Зрада, Хаос/Абсурд, Пошук Виходу) поглиблюють психологічний портрет оповідача, показуючи, що його внутрішній стан — це не лише страх, а й складна суміш ненависті, розпачу, боротьби та спроби вижити в абсурдному світі.

Дійсно, у наведеному верлібрі  Сергій Негода використовує цілий арсенал художніх засобів, щоб створити відчуття тривожної та психологічно напруженої атмосфери прифронтового села.

Ось ключові художні засоби, якими це досягнуто:

1. Метафори та метафоричні образи
Психологічна атмосфера передана через ускладнені, часто тривожні образи:
"засмажений місяць" (нетиповий, неспокійний образ місяця)
"випране небо тьмариться" (небо, яке мало бути чистим, виявилося брудним і тривожним)
"куля-гадина лапу ужалила" (уособлення кулі як отруйної істоти)
"мій крає роз'ятрився ненавистю згарища" (перенесення фізичного болю й емоцій на цілий край)
"заарканив щастя відразливий грім" (грім як символ загрози, що руйнує щастя)
"рветься галактика Віталіка" (гіперболічна метафора, що передає нестерпний біль, крик чи відчай)
"поранений заєць вибіг з болотянки" (заєць – традиційно символ беззахисності, його "поранення" підкреслює загальну травмованість природи й людей).

2. Епітети
Автор використовує епітети, що підкреслюють небезпеку та напругу:
"цікаво ятриться" (про місяць)
"випране небо" (що тьмяріє)
"ранений заєць", "поранений тополі" (подвоєння мотиву травми)
"відразливий грім"
"важка дорога"
"принадлива спадщина" (іронічний, тривожний епітет про спадщину, пов'язану з війною)

3. Уособлення (персоніфікація)
Предмети та явища наділені людськими чи тваринними рисами, що створює ефект "живого" небезпечного світу:
"місяць... ятриться"
"куля-гадина... ужалила"
"ненавистю згарища" (згарище відчуває ненависть)
"ніч заздриться через завади вікон" (ніч, немов жива істота, підглядає)
"кацапщина давиться фронтом" (сильне, агресивне уособлення ворога)
"тополі заздрять фабрикам" (натяк на бажання смерті чи байдужості, щоб не відчувати болю)

4. Контрасти та оксиморон
Зіставлення звичного й тривожного посилює відчуття психологічного дисонансу:
"баби-Галинена хата" та "капище" (поєднання побутового й сакрального/язичницького)
"халат залицяльника" та "замочили баранчика" (поєднання чогось інтимного/мирного з жорстокістю)
"п'ятниця розрадилась на комариках" (фінальний контраст між очікуваною розрадою і дрібною, майже абсурдною подією – "комариками")

5. Сюжетна фрагментарність (техніка верлібру)
Сама форма верлібру (вільного вірша) і швидка, нелогічна зміна подій ("заєць вибіг... блискавка вдарила... куля-гадина... грім заарканив...") і персонажів (Тарасик, Михайлик, Оксана, Макс, Ївга) передає стан свідомості, що перебуває під впливом травми – уривчастий, неспокійний, сфокусований на хаосі й раптових спалахах небезпеки.


Автор передає атмосферу не лише через прямі згадки про вибухи чи фронт, а й через травмовану, зламану картину світу, де звичайні предмети та явища (місяць, небо, грім) набувають загрозливих, болючих, роз'ятрених рис. Це створює відчуття постійної, ірраціональної психологічної напруги.

Цей текст Сергія Негоди є винятково потужним і являє собою не стільки опис події, скільки хроніку душі в момент катастрофи. Автор майстерно застосовує низку психолінгвістичних та поетичних засобів, щоб передати повну дезінтеграцію свідомості оповідача внаслідок шоку та травми.

Ось ключові засоби, якими досягнуто ефекту "шокового стану" і "фатального ґвалту":

6. Номіналізація: тріумф хаосу
Найбільш помітний засіб — це домінування абстрактних і сильних іменників над дієсловами (колотнеча, тріск, страх, нестям, паніка, сум'яття, жах, безсилля, хаос, сполох, зойк, сором, стид).
Функція: замість того, щоб розповідати, що він робив чи відчував (дієслова), оповідач описує, що його оточило і розчавило (іменники). Це створює відчуття статичного, всеохоплюючого тиску, коли людина не є активним суб'єктом, а лише об'єктом для дії зовнішніх руйнівних сил.

Приклад: Не "Я відчув несамовитий страх", а "несамовитий покотився страх"; не "Я злякався і присоромився", а "стягнув усе в крижаний сором" і "колотить задушений стид". Страх і сором стають фізичними, незалежними сутностями, що керують тілом.

7. Фізикалізація емоцій (тілесний вимір шоку)
Оповідач переносить абстрактні психічні стани на рівень фізичних, внутрішніх відчуттів. Емоції не просто переживаються — вони калічать тіло:
"паніка стиснула повний подих": стиснення, задуха.
"затрясло тіло до кісток": неконтрольований тремор, руйнація опори.
"гірка печія крові нівечить серце": вісцеральний (внутрішній) біль, що поєднує фізіологічне (кров, печія) і метафоричне (нівечить серце).
"шаленіють спотворені щоки в шоці": деформація обличчя, що відображає внутрішній злам.
"глибока смертельна прірва в уяві": фізична, просторова метафора для психічного колапсу(імпульсу).

8. Наростання та експресіонізм (ефект "нагнітання паніки")
Текст не дає читачеві перепочинку, створюючи ефект "гірки": кожен наступний рядок посилює травматичне відчуття, використовуючи гіперболу та емоційно заряджені епітети:
звук: тиша; тривога; колотнеча; тріск; оглушив несомавитий звук; прогриміло; лемент; божевільний зойк стін.
хаос: паніка; замішання; фатальний ґвалт; жахлива колотнеча хаосу; смертельний безлад тиску.
Це послідовне, лавиноподібне наростання свідчить про повну нездатність свідомості обробити інформацію, що надходить.

9. Відсутність класичного (неперервного) суб'єкта у творі і і присутність імпульсивного об'єкта дії
Твір рідко використовує дієслова дії, зате насичений дієсловами стану та пасивності: "розірвала", "оглушив", "покотився", "придушив", "стиснула", "затрясло", "паралізував", "витіснило".
Оповідач тут – це порожнє місце, на яке спрямовані всі ці сили. Його "Я" повністю зникає, замінене універсальним і безособовим станом "шоку".

Звукова палітра цього верлібру безумовно допомагає унаочнити (зробити більш відчутним) психічний стан оповідача, який перебуває у стані гострої тривоги, травми та напруги. Автор використовує "звукові акорди", які змішують природні шуми, звуки війни та побутові звуки у хаотичний, дисонансний потік.
Звукові "акорди" психічного стану оповідача.
Звуки у цьому верлібрі виконують функцію акустичного (чуйного) відображення психологічної травми  з унаочненням хаотичного мислення(інтуїтивного реагування на смертельні виклики):

10. Звуки раптової руйнації сталого порядку та загрози смерті(консонанти та вибухи)
Це найсильніші "акорди", які миттєво передають небезпеку та страх:
грім і блискавка:
"миттю блискавка вдарила" – різкий, моментальний, пронизливий звук, що асоціюється з несподіваною атакою.
"заарканив щастя відразливий грім" – гуркіт, що символізує руйнування миру.

Звуки війни:
"куля-гадина лапу ужалила" – свист кулі, що обривається болем ("ужалила"), тобто фонемна дихтомія "у-а" стає домінуючим фактором у ході організації афективного  стану оповідача.
"рветься галактика Віталіка" – гіперболічний, космічний шум, який насправді може бути криком, вибухом або розривом снаряда, але у свідомості оповідача він набуває масштабу катастрофи, тобто фонемна дихтомія "а-і" стає домінуючим фактором у ході організації виражального  голосу оповідача.

"після підриву на ящиках" –  суголосна  уява оповідача  оглушена, це звук вибуху, який призвів до контузії ("втратив свідомість").

11. Звуки хаосу та  руху (шурхіт і метушня)
Ці звуки передають відчуття невпинного, тривожного руху:
"ранений заєць вибіг з болотянки" – шурхіт, плескіт чи метушливий біг, що підсилює паніку.
"спотикнувся на стежці через м'ячика", "помчався важкою дорогою" – звуки бігу, квапливих кроків, які вказують на спробу втечі або надмірну збудженість оповідача/персонажа.
"Ївга затарабанила відром кісток" – різкий, неприємний, брязкітливий звук, який вносить елемент гротеску та домашнього хаосу у фінал.

12. Фонетична напруга (алітерація та асонанс)
На психологічному рівні атмосфера нагнітається через повторення певних звуків:

Шиплячі та свистячі (алітерація): повторення звуків С, Ч, Щ ("світить", "засмажений", "щастя", "страдницю") може створювати фонове відчуття тривожного шепоту, свисту куль або постійного шипіння небезпеки.
Тверді приголосні (Д, Т, К, Ц): скупчення таких звуків у словах ("відразливий грім", "каламутна", "зрадниця", "кацапщина давиться") надає тексту жорсткості та різкості, відображаючи рішучість і біль оповідача.

Таким чином, звукова палітра тексту — це дисонансна симфонія, де гуркіт війни, різкі звуки природи та побутовий шум зливаються, повністю віддзеркалюючи внутрішній розлад і перевантажену нервову систему людини, яка живе на межі.

Отже, Сергій Негода створює художніми засобами мови не просто опис вибуху, а точний лінгвістичний зліпок моменту травми, де мова оповідача руйнується разом зі світом, перетворюючись на потік іменників-руйнівників та фізичних, больових метафор.