Сергій Татчин

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2008.11.30/ післясмак/ Олена Пашук
	Сергію, післясмак твоїх віршів дуже приємний. Читаючи їх, в голові складається фоторобот ліричного героя - щирого, ранимого, романтичного, який понад усе цінує дружбу, але іноді ховається за маскою брутальності. Мені подобається цей герой, довгих років життя йому в наступних віршах. _____________________________________________ я йому передам. щиро твій :)))
	2008.11.20/ ...без фанатизму!/ Той самий Руденко
	Якщо я і нахвалював вірші Татчина, то без фанатизму і "поросячого восторга". Завжди є над чим працювати. Досконалість меж не має. Перші враження - найкращі і найвірніші! Коментарі - як відправлені листи... Адресат має повне право на "щозавгоднознимиробити"!:-) ________________________________________________ окей!:)
	2008.11.20/ Без теми(бо не спам)/ Макс Непорада (м. Кременчук)
	"я – селянська байдужість до слему й спаму" - якісь вони тут співзвучні, наче одне ціле: слем і спам. Чи без "наче"? :) ____________________________________________ привіт, Максе! для селянина - що слем, що спам: категорії іншої парадигми. вони спали на думку одразу - як раз в силу співзвучності, мажна навіть було між ними дефіс поставити, але все-таки смислове навантаження (хоча б для мене:) різниться, то я й втримався, вживши оте криве Й. вийшло майже: слемуй! і - як продовження - спамуй! - як заклик до дії. щось таке. нагромаджено, але думку вловити можна:)
	2008.11.19/ ...таки повернувся!/ Сергій Руденко
	Привіт, братчику! Прочитав "Останнього з Мужикан"... Хотів-був "заліпити умняка", але вчасно зупинився. Якось навіть сумно стало... а ще сумніше стало від того, що переважній більшості "елєкторату" на всю глибину цих прекрасних рядків, глибоко "ультрафіолетово"... А взагалі, все частіше мене навідує враження, ніби живемо ми в часи, коли до раннього ренесансу, іще як мінімум років 200.  І відродження не настає, не тому, що немає достойних творців, а тому, що народу "не хоцца ренєсансу - хоч убей!" А може - це тільки осінь, і намагання бути "сумним і близьким"?! Ще раз вітаю з поверненням!   Безмежно радий був читати!    Дай Боже й далі так писати! P.S.      Кинув палити і "бухати". Чого й усім бажаю! _________________________________________________________ Радий чутися, Сергію! десь і ти туже довго вже пропадав :( ні тут тебе нема, ні там, ні ще он там... ти, друже, перестань мене нахвалювати: я взяв на себе сміливість і підкорегував твій коментар. над текстом можна ще працювати й працювати! щиро дякую за розуміння і добрі слова. Т.
	2008.09.16/ Вітаю!/ Сергій Руденко
	Вітаю, брате, з поверненням від землі святої, до землі грішної! Нудно було без тебе, але я намагався триматись:-) __________________________________________ Тисну руку! :)))))))))
	2008.09.11/ Я заберу тебе з собою/ Надежда Сухарь
	Затронуло. Мы женщины народ такой, что даже обрастая мужьями, детьми и предметами обихода, внутри ждем, что нас опять позовут за горизонт. :))Спасибо. ____________________________________ Ми (чоловіки:) також несвідомо чогось чекаємо. Так що що різниця між нами (в цьому) не така й велика. Дякую.
	2008.07.10/ Вам пошта, Мессір.../ Сергій Руденко (Новоград-Волинський)
	Зазирніть на ua.fm
	2008.07.01/ Подяка за кухоль вінницького пива!/ Руденко
	Радий, Тезко, читати Ваш голос і вірші... _________________________________ тисну руку :)))
	2008.05.20/ Дякую, Боже, за долю мою/ Тарас Гриб
	Допоки Медведик в дорозі... Нам все проститься, Сергію, Та скільки ж іти небозі,.... Його іграшкову мрію Хто зустріччю своєю зігріє.... З вітаннями, і радий Вашим новим творам...! Тарас ____________________________________ привіт, Тарасе! :))) радий віртуальній здибанці... і дякую за імпровізацію на тему. останній рядок я б замінив на " Хто тілом своїм зігріє" - так життєвіше:) втім (наливає) - за Медведика! (випиває, крякає... уявляє що випив на брудершафт:) щиро, Т.
	2008.05.19/ сніжинка/ Олена Пашук
	Сергію, щойно відписала тобі комента, а тут на головній цей вірш, цей сніг, та ні, який там сніг, снігопад. Мене накрило з головою від такої лавини образів, просто суперового закінчення і як завжди вдалої назви, яка не те, що не б'є в лоб читача своєю прямолінійністю, а навпаки, відводить у бік. Дякую за справжню чоловічу поезію, яка стирає кордони між містами, сайтами, гендерними ознаками... ________________________________________ "справжня чоловіча подяка" тобі, Олено, за твої враження:) назва й вірш мають йти паралельними шляхами. і якщо вони й перетнуться - то це буде вже десь там, за межею тексту... а мо" й читацької уяви. он як :)