за п'ятою бойовою весною
не минається харківська корчма
дощить в раю ароматів
полтавського садівника
на берегах від мого
краю до Харкова
в сльозах білий цвіт
в саду магнолій
чорні очі молодиці
цілюща дощова вода
посеред береговини
волі віри щастя
добра любові надій
в саду  магнолій
чути ревучі сирени
бігають діти
під магноліями
в парку наяву
заряджають життя
розвіяною луною приймачів
голосінням надзвичайників
у пропахлих димом
антикварних дворах
палацових обійстях
з вибитими вікнами
в будівлях
тече тепла кров
у моєму серці
стає емпатією
моє мистецтво
скрита ворожба
у квітці магнолії
ловлю уявою
зв'язки усіх спокус
які збудовані
пошарово вгору
церемоніальне
ритуальне буття
закодуване в моє
тисячоліття
а це ти її цілував і не раз
а це ти її цінував
пригортав до серця

далі подорожую на Липці
під неповороткими хмарами
це наді мною з новою надією
викривлена весняна веселка
з відмороженими почуттями часу
відкриваю гарячий сезон боїв
чую вибухи на чорних ланах
бачу покручені авіамаяки
з розбитими греблями ставки
за горбами закриті кордони
поза містом лінії окопів
в глибину та в широчінь
кілл-зони

засіяні на морозі квітки
у голому полі отака осока
лечу Куманським шляхом
туди де обози за хутором
стали на привал у слободі
після прильотів кабів
паніка
налякані смертю
переселенці
із сивих мудреців
принесли у жертву
сильним світу цього
усіх хижаків
у краю сіверських князів

це правда що зруйнували
тихе життя бідних
музикантів з трубами
на харьківських цвинтарях
повна мозаїка
незасіяних десятин
нарікає резиденція
свідомої влади
через паркани
позначених меж міста
провели лісників
через майдани міняйл
провели мужиків залізничників
ті нарікають на вантажні
базарні толоки
не втікають міщани
під заклики звитяжців
не зволікають вартові
на блокпостах
у хаосі благодаті очей спасені
проникають в самотні сенси
закляклих кам'яних баб

ти не один літаєш
дронами на сході
чути нове щастя
нірвани в душі
живе коріння
зацвілої верби
з самої себе
виникають рухливі
незламні примари
наляканий олов'яний
гобелен весняної річки
після розталої криги
згаслі та закляклі отави
без зеленого листя

на асфальті в хаосі вибухів
упали крила
упали в хімікати
де ви мої гартовані мрії
побудувані думками
незламних
розбиваю емоції
брутальним словом
не зволікаю
з дроном-цвіркуном

осяює таємницю літунів у надії
в моїй уяві монументальні цидателі
невидимих володарів волі
знову грають горлянками лицарі
під полум'ям сонця господарюють
цей бойовий годинник б'є інше буття

знаків самураїв та  змістів люті
залишене на архівних табличках
в госпітальній читалці поранених
на бойових щитах моїх побратимів
на модерних масках відчуттів
двигуна що лаштуває світло

прочани злітаються до дикуна
він показує їм усі леза
для вирізання
смислу на настояній
громадою
золотистій глині
з якої доладно
витворив склепіння
на гончарнім крузі
гості поринають в майстерню
до золотарів здоров'я

впорядковані чайки
вирушають у гавані річки
мудрих епосів
завантажені
новітні ліроеми
повздовж кордонів
пульсують ритмом
товсті мотори
над навколишнім
середовищем
змучена таємниця
стає відкриттям
посеред пагорбів
скель та тріщин
степові сутінки
посерерд насипів
у таборі скіфських
царських курганів
з комплексом
дзеркальної пам'яті
подорожні дрони
шпигують усюди
над Кумановими Валками
над Чумацькими шляхами
горизонти виходять
за кургани
в далекий світ
вільного степу
пролітаю соколем
над розпачем
міражів фатальних
нірван та звитяг
перетинаю
занурений в землю
шайтанський каньйон
що розгорнув калейдоскоп
яскравих серпанків
на стовбурах яворів
над знищеним городищем
над школою фанатів
над аваріями латаних будівль
привиди окупантів блукають
в лабіринтах чорних дворів
поміж знайомих
поміж стовбів на майдані
горобці тікають від манни
розділеної річкою
шляхами виборгу
у напрямку моря

убивча місія пророка
спокушає до відчаю
атакуючий на нервах
пробує навести
лемеш плуга
на дикі степи
після руйнувань
плуг надибує
у піщаній породі
острів чарів кохання
на річці з намивними кільцями

чаклуни булькають чари берегом
на піску  ритуальних місць
з відкритими камерами потвор
у вічному моторі бурхливого моря
з десятками голосів у мандрах
вдовж безпечного крутого берега

через відкритий двір
через спіральні проходи
пролітаю зламані ворота
і далі униз до берегу моря
туди де пильнують
сходи що ведуть вгору
проте розвертаю
дрон догори
бачу чорне мертве поле
з освітленим сонцем
на небесах

абсурдні страхи
примар у березі
перетинами тіней
сіромахи грають
хвилями над валунами
грають золотим
піском на терезах
покнязював страх
у заморах мочарах
уява розширює
світ руйнувань
впізнаю катастрофу
після перехоплювачів
після чорних абсурдів
щасливої доби на хуторах
у тріщинах стін Харкова
відлунюють розчарування
хапунів в шикарних номерах
паралізовані голоси дітей
у тронних залах заклять
знайомий  смак часу
після імперії ароматів
на посудинах
з яких пригощали
даруваннями
білої розкішної Германіки

на неозорих складах
глеки з вином
з олією з інжиром
аромати дружинної екстази
побляклий колір
жупана з вовни
брудний вишкіл
з легкого шовку
для ритуальних
пожертв з рукава
заради амбітної
сотні в погонах

рінгтонами сполохані
зграї бідолах-дронів-птахів
цілими бойовими клинами
та потужними поясами
дрони несуться шквалом
на бойові толоки
несуться шумом рої
навпроти перехоплювачі
залітають у парадні
підсоколинні ворота
у віражі вступають у бій
з камарільями сатани
і завелась буря зірок
над фасадними візерунками
бій з священим полум'ям
в безоднях
на старому маяку
циклопа
сяють світлодіоди
на карнізах
вхідної арки
ожила узорами
на перемичках посаджені
сполохані вельможні леви
за ними величні
блакитні куполи
створені з радіальних кілець
викладених звуком
одну на одну

пам'ять афектів
емоцій шоку
у кожному обмані
на фасках
вітер з привілеями
неначе на колісниці
з одним конем
з щирими очима
летить через
галерею захисників

знову літають в довгу
бронзові мечі святих
увінчані міццю сталі
підняті на дронах
лютують вигнуті леза
захисні пластини
зшиті на шкурі
сичі зі свіжої шкірою
дрони з лицарськими
шоломами
розводять
велетенські роги-щипці
дронами від моря зайнята
кругова облога
зеленого острова

біла даль горизонту
після втечі від катастрофи
по течії Сіверського Донця
дрон атакує з усіх сторін світу
сьома пам'ять серед переключів
діючих підбурювачів оборони
під час  пожежі
згадав тайну про
падаюче усіма силами
підсилююче доміно
шахтарських будівель
після якого усі відвідувачі
порожніють у душі
а на морських шляхах
зникають шукачі
тепла і світла
а у темряві цілі рої
підступні спостерігачі
сідають на вежу
бачать усе пекло
а на майдані пусто
нікого пустота
сповилася яворина
одна догола

а навколо скляні
та цегляні велетні
корчаться
на стародавніх валах
їх переслідують
болючі невдачі
атакують віддачі
бетонних стін
один від одного 
духота і така дубала
все навколо
спить в руїнах
мовчить місто
після землетрусів
зруйнувані урочища
провідників

залишені  без опікунів
одинаки-кургани в пелені
з сотнями згорілих масок
з яких дивляться
перелякані лиця
дивляться у сяючі очі
сміливих дітей
амбітні хлопчики
одягли маски
з поглядами
бойових екстазів
перевтілились 
у невмерущих
героїв оборони
Донбасу від орди
на залишках  агломерації
червона дубала
на зруйнованих спалених
кривава дубала
в укріпленнях бастіонах
смертельна дубала
потріскані голі стіни
цвіте кропива
залишились завалені
входи до кабали
повсюди бігають
підпалювачі парканів
шукачі підземних гробниць
у співах машкари

нахіба хулігану
така манія-німота
коли під час зорепаду
без маскараду
така ядерна війна
від міста до панича
той одразу дав відкоша
закидалам-мігрантам
це  бойовий сирота
розіграв вісьмома кажанами
коровай з шахраєм-шмаркачем
нахіба йому
кабала крадія
коли з півслова
прокляне маніяка
коли на стовбовій
ростовській трасі
караван ричащих танків
а над ним диригує
ураган-сирота
засіває шлях
канонадою бомберів