укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Роздрукувати матерiал
Опублiковано: 2008.10.06


константин вихляев

Как я пишу


   Считается, что время поэтов – ночь, а я пишу песни по утрам…
    Люблю встать очень рано, когда весь мир еще потягивается, как кошка, а солнце лениво поднимается над морем. Тишина какая! Только дворник-художник шуршит, грунтуя мир чистотой.
      В творожной дымке из едва слышных созвучий, разлитых над Ялтой, постепенно вырисовывается полотно песни, ее гармония. Слова шелестят, как камушки на пустынном пляже и, складываясь в предложение, выстраиваются на бумаге. Будто некая тайна течет сквозь меня, скатываясь через кончик ручки на лист.
       Весь мир – Муза. Солнце, небо, кипарисы под моим балконом, зубцы Ай-Петри, заглядывающие в окно кухни, сойки любопытные, дальний басовый  гудок парохода, заходящего в порт… Как можно остаться равнодушным? Что еще надо, если живешь в раю? Скажут: любовь. О, у меня столько любви! В комнате спит моя любимая женщина, без которой моя жизнь немыслима. Это великое счастье – написать стихотворение либо  песню, а затем принести кофе в постель жене, взять гитару и сказать: «Любимая, это я посвящаю тебе». Это ли не счастье? Верите?
       Не верьте!
       Нормальные поэты пишут ночью. А я поднимаюсь ни свет – ни заря, ставлю чайник, никак не могу продрать глаза, мыслей никаких и жутко хочется спать. И зачем мне все это? Каждое утро я вскакиваю с надеждой что-то выдавить из себя, хоть строфу, хоть строчку, хоть мысль. Увы, тщетно. Но другого свободного времени у меня нет. А все из-за дурацкой работы, на которую все обязаны ходить и зарабатывать свои дурацкие деньги. В 7 утра нужно будить жену на работу, поэтому встаю в 5 утра. А вечером семья, телевизор, ужин… Разве это счастье? Врагу не пожелаешь! Верите?
       Не верьте!
       Я сам себе не верю. Потому что истина ускользает, лишь стоит ее высказать. Вопрос – вот минимальное расстояние, на которое можно приблизиться к истине.
       Поэтому я задаю вопросы. Всегда. Везде. Отвечать не обязательно. Потому что вопросы  указуют путь. А путь у каждого свой. Ведь главное – идти, поскольку верно сказано: «Идущий не спорит!».

Другие статьи: http://www.kajuta.net/  



Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.


Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні