укр       рус
Авторов: 413, произведений: 42228, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2009.10.04
Распечатать произведение

Сергій Татчин

Ґершвін

Ніці Новіковій

1
Сонце щоранку сходить
де кришталеві сходи
круто ведуть до Раю.
Там невимовний спокій
ані шелесне! – доки
дядечко Ґершвін грає.

Там індіанка_Осінь
під блідолицю косить –
завше: і до, і після.
Там не мені  –  Петрові,
наче калюжа крові,
сохне на сходах пісня.

Блюзові зграї звуків
кидають гнізда_руки
і дефлорують мозок.
Ти – золота дитина,
в міру свята й невинна,
я – архетип Ломброзо.

Версифікатор збочень
до животів дівочих,
до віршування в риму.
Все що мене займає –
що у житті зима є,
хай до пори й незримо.

Цвяхом забита думка:
я чорно_білий Умка –
всюди сліди лишаю,
кинутий – ким і нащо –
майже напризволяще
в світі... А ще ж душа є!

Це марнотратство теми
зводить до "хто ми й де ми"
у не моїй love_story.
За вірогідність Раю
Ґершвін і нам заграє –
наші палати поряд.

Вже не мої й Стожари!
Тіло тремтить від жару –
сонце зайшло під шкіру.
У гамівній сорочці,
з Леніним в кожнім оці
спить не_забитий_Кіров.

День за горами судний.
Сплять санітари й судна,
спить подорожник_Герцен.
В нашій гамівні тихо.
Навіть якби я й дихав –
чув би дівоче серце.


2
мій білий янголе, зима
зайшла у сніг по вуха.
я в центрі всесвіту – сама,
а ти мене не слуха.

ти ніжно дихаєш в плече
і вказуєш на сходи,
а я міняю щем на ще
дедалі глибший подих.

до неба сходи золоті,
а з неба сходи срібні.
поети_люди при житті
до янголів подібні.

дзвенить трамвайчик №2,
виблискують колеса.
я заримовані слова
прирівнюю до леза.

кому хоруґви_і_хрести,
мені – вино_і_ґершвін.
мій білий янголе, прости,
що був у мене першим.

квитки рівняються перу,
рядки кривавлять слідом.
поетизований маршрут
єднає зиму з літом.

у білім лісі чорний дуб
сягає віттям раю.
мій ніжний янгол однолюб,
а я з ним тільки граю.

2009
© Сергій Татчин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании