укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 41990, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.02.01
Роздрукувати твір

Володимир Самійленко

ДО ПОЕТА

(ПОСВЯТА ВСІМ ГОЛОДНИМ ПОЕТАМ)

Поете, не хвались, чи маєш хліб, чи ні!
Якеє нам до того діло?
Ввесь обов'Язок твій - складати нам пісні,
Але не дбать про власне тіло.

Не будем ми питать, чи їв ти, чи не їв, -
Чи ліпше нам, чи гірш від того?
А може, загуде ще краще віщий спів
З харчів Антонія святого!

Коли сатирик ти, то голод добрий тим,
Що дасть сатирі більше злості;
Як лірик ти, то знай, що з черевом легким
Літати легше в високості.

Голодний день у день або хоч через день,
Зміцниш ти в утлім тілі духа
І гостро так утнеш, що від твоїх пісень
Ми всі позатуляєм вуха

І скажем: "Песимізм в зображенні життя
В йому занадто розвинувся,
А справжній був поет, та шкода, що пуття
Не буде з його, бо схитнувся".

І пожалкуємо, бо добрий ми народ,
Бо добрість - наша певна хиба;
Не раз, наслухавшись сумних яких пригод,
Ми раді навіть дати хліба.

А ти не дбай про хліб, - то був би з тебе глум, -
Тобі-бо їсти не подоба:
Ти джерело пісень, творець високих дум,
А не звичайная особа.

Втішайся ж нектарем, амброзію глитай.
Співай, та тільки щоб не сумно,
Бо в вік наш поступу журитись через край
І непрактично, й нерозумно.

А як, знесилившись, ти ляжеш у труні,
Тоді-то нам тяжкі клопоти!
Складати некролог, хвалить твої пісні
Й твої нескінчені роботи.

Ми будем битися за те, хто ближчий був
До тебе з нас, як жив ти в світі;
Ми будем плакати, що рано полинув
Ти геть від нас у пишнім цвіті.

І слово кожнеє, яке єси прорік,
Смутить нам буде серце бідне;
І так тужитимем, аж поки нам за рік
Про тебе пам'ять не обридне.

1893

"З харчів Антонія святого!" - мова йде про святого Антонія - засновника чернецтва (250-356), який прославився своїм подвижництвом, самітним і аскетичним способом життя.

© Володимир Самійленко
Текст вивірено і опубліковано: Олександр Некрот

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні