укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.04.17
Роздрукувати твір

Павло Кричевський

Театральное

E. P.

    1.
В зрительном зале не Бог весть какой уют:
ни кола, ни двора, только холод, стул да минут
пара, чтоб подружиться с дышащим рядом и, от
него отведя взгляд, оценить эшафот,
возведенный на сцене. Впрочем - это не труд,
а, скорее – игра: открою глаза – ведут
друг друга. Закрою – слышу, как падает голова,
и каждый раз учусь получать цифру «два»
не сложением, а вычитанием "жив" из "живой",
и, сомневаясь в роли, могу покачать головой
(вариант: будучи уверен, что на "первый-второй"
расчёт меня не коснулся, окунаюсь с головой
в деление без остатка) и подышать в затылок. Зал притих.
Актёры все пристальнее всматриваются в зрителей. В их
глазах молчание при наличии шей –
всего лишь поза, притом нелепая. В ней
скрыто желание понять, что же может произойти,
если при выходе на сцену вдруг собьешься с пути.
      2.
Я слово "вдруг" считаю ошибкой, и входящие в роль
послушно исправляют её навсегда. Перо ль
притупив, проливают чернила, иль проще – вечной возне пера
предпочитают скромные жесты; поклон, топора
ответный равнодушный кивок... А вслух "Пора!" –
отбивают ноги. Друг – обретая путь. Это медлить мотив
того, кто на сцене не жил, т.е. настолько лжив,
сколько осталось скрипеть перу, завершая подсчёты. Время есть
тело, деленное на всех. Путь не здесь,
не туда и не там. Когда вариантов нет,
уходят по одному. Ответ бывает не от семи бед.
      3.
Я, как положено, сгорблен под тяжестью лет,
Зрачки еще реагируют на слабеющий свет,
Продаю чернила, покупаю гуталин для сапог
И танцую туда, где молчание – не порок, но – порог.
Горбатого не исправит ни поговорка, ни новый дом.
Эта ночь за окном никогда не станет огнём.

1995
Чехов-Сумы
© Павло Кричевський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні