укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.04.25
Роздрукувати твір

Ігор Касьяненко

Из времени

Я -  человек. Я могу быть врачом,
И палачом, полным сил и азарта.
Я уже был богачом и бичом,
И я не знаю, как сложится завтра.

Чуда не будет, не быть бы беде -
Это закон, это аз, буки, веди:
Если я утром пойду по воде,
Значит, опять затопили соседи.

Я словно птица летаю во сне,
А наяву нет мне аэродрома.
Счастье не раз приходило ко мне,
Но, как всегда, меня не было дома.

Я всё бегу: от сумы, от чумы,
От нелюбви, от козла в огороде,
Рою подкоп, выхожу из тюрьмы,
И понимаю, что был на свободе.

Я вижу ночь в очертаниях дня,
Целое кажется мне половиной.
Видимо Бог, создавая меня,
Грезил о том, что не вынесла глина.

Грёзы мои тоже краше лица,
Я их люблю, охраняю и нежу,
И  никогда не пойму до конца,
С той ли я сплю, о которой я грежу.

Я человек, парадокс бытия,
Снайперский выстрел в отсутствие цели,
Я полон светом своим по края,
Как скорый поезд, летящий в тоннеле.

Я брал вершины и падал с коня,
Имя менял и название века.
Мне уже ясно: Бог любит меня,
Но как себя, а не как человека.

Я человек, я топчу эту твердь,
И размышляю о многом, однако
Реже о том, чем закончится смерть,
Чаще о магии денежных знаков.

Я разобьюсь как волна о причал,
Но что задумаю, точно исполню.
Помню, когда-то, в начале начал,
Мне было слово, какое – не помню.

Вот и гадаю на чёт и не чёт:
Камень в моём кулаке или семя?
И, лишь закончив последний отсчёт,
Я вспоминаю, что Бог дал мне Время.

Тихо и просто, как пламя свече…
Чтобы я видел  свою скоротечность,
И чтобы завтра,  не знаю зачем,
Взял, да и вышел из Времени в Вечность

2002
© Ігор Касьяненко
© музика: Євген Касьяненко
Текст вивірено і опубліковано автором

Завантажити

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні