укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.05.13
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-595

Дров наломать могу. Особенно - когда
я ем, а дамы мне заглядывают в рот.
Друг с другом говорят о Дале и Дали
для виду, для игры (в реестре самой худшей),
но только заведу я речь про города,
в которые лишь мне возможен перелёт -
у луковых графинь, что хлам в мой дом сгребли,
ответ всегда один: "Ты кушай, кушай, кушай!"

Покойный мамин муж предписывал мне плац,
дисбат, удар в мозги и односпальный цинк,
а если и простой больничный вариант -
понятно, что ребром стоял вопрос квартирный.
"Куда ж тебе за руль, тираспольский паяц?!" -
брезгливо вопрошал альпийский гиацинт
в лице витых волос морщинистых дриад,
для коих я смотрюсь, как прежде, инфантильно.

И вот судьба опять зовёт меня к столу,
где дамский голосок расхвалит оливье,
а за окном машин магический шумок
не прекратит манить к лесам зеленобровым.
Я мысленно взреву, взбираясь на скалу -
пусть бегают клопы в беспечной голове.
Либидо, изнутри закрывшись на замок,
не ведает, что ключ уже откалиброван.

Устами поварих - кассета: ешь, ешь, ешь...
Гнусавый смех блохи на мокром дне сачка.
И пусть Тирасполь жжёт ассортиментом блюд;
да будет впредь им впрок еврейская уловка -
вернее, крепких рук заслуженный мятеж,
причём одна рука уже не столь крепка.
Года берут своё, но впереди - салют:
ведь пороха ещё полно в боеголовках.

2008
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні