укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.11.14
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-216


Гражданка Хрыстич, урождённая Собачиц,
по телефону созвала своих подрядчиц,
помпезно высморкалась, выставив жиры
от дряблых щёк до набухающей икры;
сопящим носом затхлый воздух пылесося
и смачно выплюнув на блюдце хвост лосося,
заговорил в ней обезумевший бульдог:
мол, слушать старших - твой святой сыновний долг!

Сначала сник я, как скворчонок, что подстрелен;
на четвереньки встал при виде грозных фрейлин,
охотно веря, что они наверняка
авторитетны и мудры до мозжечка.
Чтить старших - долг... Но почему же долг сыновний?
Быть сыном каждой - кем закон сей установлен?!
Чтоб на любую из растяпистых миног
похожа мать моя была - избави Бог!

Уже прощал им было алчную крикливость:
ну, ладно, думаю,- неврозы, ладно - климакс;
им отвязаться бы, по норам расползтись -
и там весь век перемножать хвосты мантисс,
но как же так! Высокочтимые персоны -
и чтоб мозги мне не дырявить пуансоном!
"Мы позаканчивали вузы... Мы мудры!.."
Взглянул в конспекты - Боже, сколько там муры!

Рвались вы страстно в руководство, пани Хрыстич,
чтоб хохолки мальчишкам форменные выстричь.
Не как наставника вас племя наше чтит,
а как добытый в миоцене сталактит.
О вашей старости потомки отзовутся...
Хоть вы и вовсе не из нашего кибуца,
но в каждой клетке разожгли протеста жар.
Пока вы живы, жив и наш памфлетный жанр!

1997
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні