укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.09.26
Роздрукувати твір

Георгій Щебланов

СЛУШАЯ СТИХИ

А. М. Ленковой - радиожурналисту и гидрографу

Христианские души застряли в буддийском астрале.
Атеисты застряли в болотных блудА камышах.
Непристойные мысли к заброшенным детям пристали.
Чем, греша не спеша, пахнет рядом душа? - Анаша...
Затянулась жара. Сохнут нравы как травы да колос.
На полях циркуляции инопланетной сохи.
Редко радует радио. Вдруг - Человеческий Голос!
Теплым голосом женщина четко читает стихи.

Проясняет сознание чистою контурной картой.
Проявляет пунктирные нити знакомых дорог.
Будто на переменку звонок отпускает от парты,
за которой по бизнесу или по крови урок.
Отпускает в пространство надежд и мечтаний лучистых,
где масштабами ритмов поверены тропочки строф.
Здесь поэты прошли, нашей совести геодезисты,
с нарисованной Викою* розой пьянящих ветров.

Завибрировал Голос во мне колдовским резонансом.
С новой кожицы розовой - струпом цинизма кирза.
Для старинных и новых, для будущих страстных романсов
открываю я слух. На Бердянск открываю глаза.

Солончак заволок мелкой Берды лиманное устье.
Вот верхушки зеленых бумажек срезает Коса.
Вырастает в столицу курортов мое захолустье.
Под гитару поют человеческие голоса.
Улыбнусь, подпою этим ритмам, то плавным, то рваным.
Им дела свои юные рьяно  - творить ли? Вершить?
И зачем нам нирвана? Для песен не надо нирваны.
Нам и так хорошо, если песни у нас хороши.

Открываю в себе незнакомого интеллигента,
осыпается провинциальных повадок налет.
Мне для карты астрала на русском теперь есть легенда -
здесь она, по Морозова, в голосе дивном живет.

август 2000г.

* Вика -  Вика Ветрова

2000
г.Бердянск
© Георгій Щебланов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні