укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2008.10.14
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

***

         Не маячил ни срок, ни арест,
         Хоть грехи, я не скрою, водились.
         Адреса этих памятных мест
         И во сне самом жутком не снились.
         В одночасье ломает судьба
         Об колено, как мёрзлую ветку.
         И с законом суровым борьба
         Загоняет в железную клетку.

          Припев:
          На спасенье надежды утрачены,
          Адвокаты уже не спасут.
          В заколюченный край, в забараченный
          Повезут меня, повезут.

         За решёткой—кто грешен,кто свят?
         Всех ровняет в тюрьме жизнь другая.
         Может в чём-то я и виноват,
         Пред тобою я чист, дорогая.
         Мне тюремный не так страшен срок,
         Пусть и страх неизвестности гложет.
         Но судебный печальный итог,
         Знаю нашу любовь подытожит.

         Припев:
         Прокуроры всё переиначили,
         По пяти виноватят статьям.
         В заколюченный край, в забараченный
         Улетает надежда моя.

         Ты осталась средь южных красот,
         Я—потеря твоя небольшая.
         И за годом потянется год,
         Нас надежды последней лишая.
         И потянутся дни, как года,
         Среди долгой зимы и метелей.
         Замерзает любовь как вода,
         А мы первый свой лёд проглядели.

         Припев:
         И в письме, что напишешь по случаю,
         Скажешь ты, что нам не по пути.
         В забараченный край, в заколюченный
         Эта весть до меня долетит.

2005
г.Севастополь
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні