укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.11.19
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-309



Вечнозелёные стены больничной ячейки,
маленький вид на проспект Елены Телиги,
роботы в белом - не то трансгенная нация...
Они так пахнут шерстью мокрой ищейки,
что все наши подвиги переводит в сдвиги
автомобильно-дорожная галлюцинация.

Улицы раскрывают зелёные бельма,
а мы лежим среди титанической лажи -
дорожных знаков, оккультных тарелок и прочего.
Пытки в овраге кончились худо-бедно,
но о таком не поведает миру даже
Дина Мироновна Проничева.

Слово какое изящное - аминазин.
Ванга его появления не предвидела.
И ты виртуально мчишься по крайней левой,
сносишь капотом мебельный магазин,
на виадук въезжаешь по стержню шпинделя -
а тут и память на девять десятых сомлела.

После двойной магнезии трудно представить,
каким сгущённым крюшоном пигментирован
взрыв пропан-бутана на ближней площади.
Пеночка-щебетунья! Узнай на рейхстаге,
чьих это тут костей валялись пунктиры -
в новом отроге Бабьего Яра плойчатом.

Спать не получится! Только шмыгнёшь под рогожу -
опять помчишься и первый же пост раздразнишь
мнимым числом виражей, за жизнь покорённых,
и постовой - гигантский чернобыльский ёжик
с непобедимыми взводами дикобразищ,
сыто урча, заберётся в твои нейроны.

В чём же виновны кровные наши таланты?
Это ведь после вашего заведения
платная трасса стала казаться неровной.
Когда же от сырости вдруг сопреют палаты,
нас штабелями сбросят - в качестве дембеля -
туда, где кругами ползала Дина Мироновна.

И посреди искусственного отрога
чёрные ландыши с красными васильками
высунутся попарно из костного клея.
Вскрикнет пацан, изотоп фиалки потрогав:
острая боль, диафрагму ему рассекая,
скажет, что с нами в аду малость светлее.

Не долетая до хижин на Петропавловской,
мечется эхо - не то слюдяная лава.
А может, это кричит наш собрат-потомок
в камере - стерилизованной, тетрапаковской,
выполненной навечно в виде анклава
с полным запретом фото- и видеосъёмок.

2001
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні