укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.08.24
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

Данте под сенью кипарисов

Робкая Ада шепчет на ухо Людвигу Вану:
«Я рождена мотыльком, но тутовым червем стану,
Я иногда кричу им в окно: «Карету, карету»,
С этой земли с попутным ветром одна уеду.
Можете здесь оставаться, они закрывают уши,
Они изживают пространства и делят останки суши,
Они присылают женщину с водкою вместо чая,
Можно ведь жить над бездною, в этом души не чая.
Можно ее полюбить, приукрасить и спать так сладко.
Это загадка нашего сердца, почти загадка».
Ну почему же почти, а вчера был четверг, минута
Длится так долго, ни в чем не уверен, смута
В текстах, заученных, кажется, больше чем наизусть:
«Я вас люблю, я вас тоже, всё верно, пусть».
«Может, я тоже здесь когда-нибудь лгать устану» -
Робкая Ада шепчет на ухо Людвигу Вану, -
«Я бесполезна в мирное время и так робка,
Словно какой-нибудь deus из коробка».
«Нет, вы мне тоже нравитесь, в том и дело,
Тут и по тексту всё же цвело и пело,
Всё отцвело, растаяло, плыло и уплыло,
Белый кораблик на пристани ищет малютка Ло».
«Нет, я хочу быть тутовым шелкопрядом,
Чтоб навсегда остаться с тобою рядом.
Я обовью тебя тонкой нитью, и ты уснешь,
И не надейся разрезать кокон, какой там нож».
«Это коллизии дамских романов, оттуда же взят и слог,
Дальше двадцатой страницы продвинуться я не смог.
Нет, я пытался честно, я за руку вас держал,
Это какое-то месиво слов и осиных жал».
«Как же вы все чувствительны здесь, вот женщина с кипятком
Мне говорит: «Очистишься – будет не в горле ком,
А что-нибудь даже внятное, несколько подлых строк,
Как же вы все чувствительны – это не мир жесток».
Робкая Ада шепчет на ухо Людвигу Вану:
«Стану ли я собой? Увы, никогда не стану.
Если бы знать, какая я хотя бы внутри,
Можешь меня любить, но потом сотри.
Можешь меня любить, но это уже не я –
Мелкая рана на плоскости бытия».


2009
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні