укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44188, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.04.04
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-703

Мой первый заезд будет после повторного взрыва,
когда обновится вконец поредевшая грива.
Я сам позабочусь, чтоб отзвук победного рёва
дошёл до динамиков выгоревших фонотек.
Подпрыгнул кузнечик в каптёрке, да так неудачно,
что реквием в горле моржа зародился внебрачно,
но где справедливость условна, просчёты обычны,
как жалоба на нищету от пяти человек.

Ещё будет долго: гав-гав, покупаем талоны;
и властные тётки, к замашкам начальственным склонны,
кучкуясь в красивые антипацанские кланы,
успеют куриную гузку свою отхватить.
Но дальше – другая система страстей и пристрастий:
там женская суть утихает, как ветхий фломастер,
а наш предводитель едва запоёт на помосте –
отнюдь не на борщ разыграется ваш аппетит.

Певец-то не съёжится; он автодромы оставит.
И Млечная просека с хрустом в коленном суставе
заместо пылящихся в храмах наследственных стульев
подарит безумную лёгкость счастливой слезы.
Мой первый нешуточный старт... Это надо пощупать
за непокоримую Лену иль скромную Уборть
и кротко смолчать, если прячется в собственный лапоть
создатель мышиного дёгтя и меха гюрзы.

Туманным рассветом пищит слабый луч: ну, пусти же! –
вот так и моя... эта, как её... жизнь – пассатижи.
Соседки сардельками были; сейчас – супертяжи
при том, что стихов моих даже с лапшой не едят.
Тревога беспочвенна: им-то сдуваться больнее,
чем сытому песней покосу уральской линнеи,
а если уж сильно отстанут стада племенные
от струйки угарного газа, – прав старый арат!

2010
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні