укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42120, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.09.08
Роздрукувати твір

Андрій Медінський

Баллада о Родине

Как  в  песне,  по  дороге  кочевой
качается  вагончик  голубой,
стерня  от  солнца  делается  желтой.

А  в  окнах  мечутся  туда-сюда
названия  соседних  государств
с  припиской  мелким  шрифтом:  «Да  пошел  ты».

Титан  коптит.  У  входа  в  туалет
табличка  с  надписью:  «Пророка  нет!
Дымит  Отечество!  Дышите  глубже!».

И  дым  разносится  на  весь  вагон.
Сосед-поэт  рифмует  самогон
с  Отчизной  и  копченой  ножкой  буша.

И  вот  уже,  серьезный  и  хмельной,
как  самурай  в  казацком  кимоно,
готовящийся  сделать  харакири,

он  вышиванку  тянет  на  груди,
и  матерное:  «Господи,  прости!»
проносится  в  задымленном  эфире.

И  в  тот  же  миг  приходит  борменталь,
он,  отрывая  жизни  календарь,
уныло  препарирует  поэта,

и  говорит,  что  жил  и  так,  и  сяк,
причина  смерти  -  «наперекосяк»,
короче  -  заключение  эксперта.

Он  предлагает  пить  махровый  чай.
Мы  пьем,  в  стаканах  ложечки  стучат,
и  доктор  говорит,  мол,  обнаружил,

что  истина  растет  из-под  земли,
и  люди  в  українському  селі
ее  с  картошкой  подают  на  ужин.

Я  вижу  свет  в  его  седых  глазах.
Я  выхожу  в  черниговских  лесах
на  безымянной  номерной  платформе.

Иду  пока  не  падаю  без  сил,
и  между  трех  желтеющих  осин
я  замираю  и  пускаю  корни.

2010
© Андрій Медінський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні