укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.16
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-312


Чего-то не хватает в этих спортплощадках,
бассейнах, гастрономах, еврофонарях...
Здесь праздная тоска шагает по брусчатке -
и врач не виноват, что сердце в волдырях.

А там, где полон яр непуганых рептилий,
спидометры пыхтят на каждом вираже;
дубы лелеют мысль, что нет меня ретивей,
и лист летит к воде, заметно порыжев.

Найду я в сундуке пиджак из бумазеи,
домашние штаны тесёмками прошью,
взлечу над мишурой - не то чтобы борзея,
а проверяя свой потенциал в строю.

Терцет седых берёз - как три безмолвных парки.
Не надо притворяться сельским простаком,
когда твоя мечта проста, как форма палки,
а стонет, будто зверь в изгибах катакомб.

Здесь город наводнён чихающим железом.
Впечатывая в пляжниц контуры морщин,
он спился и пропах кошачьим диатезом,
что видно даже в дни бравурных годовщин.

А там, в глухом яру - и лай, и кукарёкот,
и паводки по грудь, и снежный концентрат,
зато хозяин леса смотрит без упрёка
на то, что пацаны причёсками пестрят.

Там ведьмы мой приезд сочтут наградой божьей.
Они ко мне с мешком вопросов подбегут:
- Ты менеджер?
Артист?
Ну, хоть студент?
- Да бомж я!
Сгорел со всем добром мой киевский приют...

Растительность фонит, сосульки ксилофонят;
кильватерной толпой уходят ведьмы в яр.
Дубы шуршат: "Прощай..." Я только ими понят.
Прощай, свирепый зверь с алмазным светом фар.

2001
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні