укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.04.14
Роздрукувати твір

Ксенія Назарова (Pilgrim)

История свечей

Их зажгли банально. Зелёной зажигалкой. Одной из тех, которую можно приобрести в любом хозяйственном магазине. И сделаны они были банально – из белого родственника парафина. Невысокие тарелочки в жестяном обрамлении, задравшие носики фитильки. Четыре свечки на полу.
С ними не пили чай, но называли чайными. Чьи-то руки поместили в подсвечники, отделив от близнецов в пакете. Два круглых шарика-подсвечника и два лотоса.
Они открыли согретые глаза рядом с зеркальным экраном и начали таять. Разные смеющиеся руки носили их по комнатам, переставляя в хаотичном порядке. Заботливые губы задули, когда появился Свет.
И они стояли, забыв о существовании друг друга, смежив веки. Ожидая тепла.
Вновь зеркальный экран вошёл в их свечение. Только теперь они стояли парами. Две и две свечи.
Но когда они стали лавой, и взгляд нельзя было расширить более, одна из них начала затухать. Стоящая рядом свеча потянулась к ней и помогла подняться лёгким заревом в стаканчике. Спокойно держа пламя. Были тишина и равновесие в их свечении: колыхании огонька одной и тлении фитилька другой. И потухли они почти в один момент… Хотя первая должна была догореть в начале. Потому что держались за руки.
А две другие ещё долго горели. Отражая искорки в стекле шариков. Но и здесь одна из них начала затухать. Вторая свеча обернулась на неё, и уже было потянулась к соседке, но та полыхнула, будто отдала ей дыхание, и не дала себя поднять. Потухла быстрее двух первых.
А четвёртая свеча была самой яркой, и выше всех гордо держала огонь. И люди удивлялись ей. Потому что горела она дольше всех. И увереннее. Будто её держала свеча-пара. Но и она догорела…
А чьи-то руки помнили все их. Все четыре миллиона пар свечей, каждая из которых горит по-разному в светлом доме.

2011
© Ксенія Назарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні