укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2012.05.19
Роздрукувати твір

Ферлай Крайзер

Самосад

Король-вервран,
          горгочущий,
          крылом расправный,
          чья орче зрака
                подветвечна сень;
                впусти,
                раз вызвал позывьём,
                разъял гортань-сердечну раку,
                весёлым,
                             но седым,  
                раскинутым в тучьё,       
                молония корень…
Раз ты - аз есмь,
                названный немоляй - предречь          
                и обреги -
                землёй весья,
                турьём прирученных ладонною корой                                    
                                                волунных стай,                                      
                 да ржаньем зелых стягов,
                багряных крыжно
                              кровью чабреца,
                              по верхний край…
Омолоти зерном
             всяк сеяный огонь,
             а самосад - втройне,
              ведь самый верный трон,
                                           то - конь;
                     а самый половерый свет -
                                                  во мне…
Как брат на брата -
                жеста подымаю жезл:
                          овлаславляю!
Что истина, не в благе?
                        Хворь!
                        Но богованье, двуединым нам -
                        проврань, изволь!
Перьём кошлатым -
           колошение спроворь;
Пускай дотянутся,
          пусть в каждом черешке,
          до прелых желудей,
              не оскудеет воронява
              сорна соль…

2012
© Ферлай Крайзер
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні