укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2013.02.17
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Причины молчания

                          Что вы там ни говорите,
                            Бардам очень нужен зритель.
                            И тому, кто с рифмой дружен,
                            Тем издатель очень нужен.



Я смеялся над немотой,
Мол пустяк, вдохновения нет.
У поэта бывает застой.
Отдыхает, бывает, поэт.
Всё вернётся на круги своя,
Ничего, что сейчас не пою.
День настанет, засяду и я
И из рифм кружева совью.

И когда тишина пришла,
Горевать не стал, не впервой.
Ночевать к чему у стола?
Воевать к чему с головой?
И недели немые гурьбой,
Как в бесплодии жизнь трудна.
Как подводник мыслю порой,
Сколько там осталось до дна?

Беспокойства особого нет,
Только месяц, как не пою
Ведь и так вокруг столько бед,
Что ж, ещё добавлять мою?
Строчку в день рожаю едва,
И двух слов не могу связать.
Да что стоят эти слова,
Если некому их сказать.

Хоть шепчи те слова, хоть вой,
Даром будет потрачен труд.
Если голос не слышен мой,
Если строк моих  не прочтут.
Сколько пишущих по стране,
И поющих, знаю, не счесть.
Но кто знает об их струне?
Где услышать их, где прочесть?

Не во мне значит дело тут,
Не поможет ни пряник, ни плеть.
Если песен своих не поют,
Значит не для кого их петь.
Вот причина, и вот в чём соль.
Оттого не пишу, не пою.
Просто некому мне свою боль
Передать, как и радость свою.


17.02.13

2013
Cевастополь
© Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні